Справа №  1-36/11

                                                            В И Р О К

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  07.09.2011  Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого:                     судді Бойко І.А.,

при секретарі:                    Пісній Л.О.,

за участю прокурора:          Бизова І.М., Боруша А.О.,

захисника підсудного:          ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, перебуваючого в незареєстрованому шлюбі, працюючого паркувальником ТОВ «21 століття», проживаючого по АДРЕСА_1, судимого: 16.07.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187,  ч. 1 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при наступних обставинах.

09.08.2009 року близько 23.00 години, ОСОБА_2. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку в АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_3 ухопив зі столу кухонний ніж та діючи умисно, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, занісши праву руку з ножем над головою, наніс ОСОБА_3 три удари в верхню частину спини. Діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани в лівій міжлопатковій ділянці, яка проникає в плевральну порожнину, без пошкодження внутрішніх органів, лівостороннього травматичного гемотораксу, двох ран в проекції правої лопатки, які згідно висновку СМЕ № 1512 від 25.08.2009 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.

ОСОБА_2 вважав, що він досягнув своєї злочинної мети, а саме виконав  всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, тобто вбивство потерпілого, так як ОСОБА_3 впав та втратив свідомість. Однак в цей час вийшла дружина потерпілого ОСОБА_4 та вийняла зі спини ОСОБА_3 ніж і надала першу медичну допомогу, а ОСОБА_5 вийшла на подвір’я викликати швидку допомогу, після чого ОСОБА_3 був доставлений в Кіровоградську обласну лікарню, де йому своєчасно була надана медична допомога, в зв’язку з чим злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України визнав частково, оскільки він не мав умислу вбивати потерпілого та пояснив, що 09.08.2009 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та її сестрою ОСОБА_5 приблизно о 12.00 годині, відпочивали біля річки в с. Созонівка Кіровоградського району та області, де він випив 0,5л пива. Близько 22.00 години, повернувшись додому він у дворі почув крик тестя, який висловлювався нецензурною лайкою. Зайшовши до будинку, ОСОБА_4 зробила зауваження ОСОБА_3, на що він її відштовхнув та вдарив рукою їй в живіт. Підійшовши до ОСОБА_3, він почав заспокоювати останнього, оскільки його співмешканка ОСОБА_4 перебувала на 4 місяці вагітності. Але ОСОБА_3 почав кидатись на ОСОБА_2 та душити, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відтягли ОСОБА_3 від нього, після чого він вийшов на вулицю. А коли зайшов до будинку, то побачив, що ОСОБА_4 сиділа навприсядки, а  ОСОБА_3 вдарив її долонею. Він намагався відтягти ОСОБА_3 від ОСОБА_4, але йому не вдалось цього зробити. Після чого він пішов на кухню і взяв ніж, повернувся до ОСОБА_3 та наніс йому 2 чи 3 удари в область спини, куди саме не пам’ятає. Після цього, ОСОБА_3 почав присідати, а він вийшов на вулицю разом з ОСОБА_5, яка побачивши все це, схопила мобільний телефон та почала викликати швидку. Дружина ОСОБА_3 витягла ніж зі спини та почала обробляти рану.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 09.08.2009 року, вона, ОСОБА_2, ОСОБА_4 відпочивали на природі. Близько 22.00 години, вони повернулись додому та почули крик ОСОБА_3, який сварився зі своєю дружиною ОСОБА_4 Вони всі разом зайшли до будинку і між сестрою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла сварка. ОСОБА_2 підійшов до них і почав заспокоювати. В ході сварки ОСОБА_3 кинувся на ОСОБА_2, а потім переключив свою увагу на ОСОБА_4 та почав її душити. ОСОБА_2 в цей момент кудись зник, а сестра присіла. ОСОБА_3 нагнувся до ОСОБА_4 та продовжував її душити. В цей момент з’явився ОСОБА_2, який наніс 2 удари ножем ОСОБА_3 в спину. Від побаченого вона злякалась та схопивши мобільний телефон, вибігла на вулицю та почала викликати швидку. Потім на вулицю до неї вийшов ОСОБА_2 Викликавши швидку вона зайшла до будинку та побачила батька лежачого на підлозі. Після чого, вона з матір»ю ОСОБА_4 поклали ОСОБА_3 на диван.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 09.08.2009 року ОСОБА_2, і її доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли на природу відпочивати, а повернувшись додому,  між ними та ОСОБА_3 виникла сварка. Вона в цей момент знаходилась в іншій кімнаті, потім вона почула крик та вибігла до них і побачила, що її чоловік ОСОБА_3, лежить на підлозі з ножем в спині. ОСОБА_5 викликала швидку, а вона витягла ніж зі спини та почала зупиняти кров.

Свідок ОСОБА_4, відмовилась від дачі показів відносно себе та членів своєї родини на підставі ст.63 Конституції України.

Крім того, вина підсудного підтверджується:

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3;

                                                       а.с. 217, 218т. 1

- оголошеними в судовому засіданні показаннями, наданими ОСОБА_4 на досудовому слідстві;

                                                       а.с. 210 т. 1

- протоколом огляду місця події;

                                                        а.с. 11-12, т. 1

- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участі свідка ОСОБА_4, яка розповіла та показала на місці, в який спосіб підсудний намагався позбавити життя потерпілого;

                                                        а.с. 213-214, т. 1

- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участі підсудного ОСОБА_2, який розповів та показав на місці, в який спосіб намагався позбавити життя потерпілого;

                                                        а.с. 213-214, т. 1

- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участі свідка ОСОБА_5, яка розповіла та показала на місці в який спосіб підсудний намагався позбавити життя потерпілого;

                                                         а.с. 236-237, т. 1

- протоколами огляду предмета та долучення до справи речових доказів, якими оглянуто та долучено до справи кухонний ніж з дерев’яною ручкою коричневого кольору;

                                                           а.с. 32-33, т. 1

- висновками судово-медичної експертизи № 1512 від 25.08.2009 року та додаткового висновку № 1512 від 31.08.2009 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді рани в лівій міжлопатковій ділянці, яка проникає в плевральну порожнину, без пошкодження внутрішніх органів, травматичного гемотораксу; ран в проекції правої лопатки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння;

                                                      а.с. 42-43, 240-241, т. 1

- висновком судово-цитологічної експертизи № 218 від 01.09.2009 року, згідно якої крові та волосся на ручці та клинку кухонного ножа не знайдено;

                                                              а.с. 37-38, т. 1

- протоколами очних ставок між підсудним, потерпілим та свідками.

                                                а.с. 211-212, 222-223, 235, т. 1

Дослідивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України, так як він вчинив закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Висновки суду ґрунтуються на тому, що незважаючи навіть на те, що ОСОБА_2 вину визнав частково, його вина повністю доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні, узгоджених між собою доказах.

До показів підсудного про те, що він не бажав смерті потерпілого, суд відноситься критично та розцінює їх як спосіб уникнути відповідальності, оскільки локалізація удару ножем дає підстави вважати, що підсудний передбачав або міг передбачати наслідки своїх протиправних дій, бажав їх настання або свідомо допускав, але не довів свій злочинний намір до кінця з обставин, які не залежали від його волі.

Доводи підсудного про те, що він не мав наміру вбивати потерпілого, а лише захищав дружину є безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються вищенаведеними доказами, ставити під сумнів які у суду немає жодних підстав. Зокрема, наведені доводи підсудного спростовуються: протоколом очних ставок між підсудним, потерпілим та свідками, висновками СМЕ №1512 від 25.08.2009 року, додатковим висновком №1512 від 31.08.2009 року, протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5

Призначаючи покарання підсудному, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, обставин, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Підсудний вчинив особливо тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину.

Пом'якшуючих покарання обставин, судом не встановлено, а обтяжуючою обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги, що вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 16.07.2010 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.

З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, враховуючи конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання його можливе лише у місцях позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за  ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України і призначити покарання у вигляді  8 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 16.07.2010 року і остаточно до відбування призначити покарання 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання рахувати з 22.09.2009 року.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС на рахунок № 31257272210284, код ЄДРПОУ 25575003, банк ГУДКУ У Кіровоградській області, МФО 823016  судові витрати по справі в сумі 300 грн. 48 коп.

Речові докази  по справі –знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб.

Суддя