Справа  № 2-а-1340/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 року                                                                                     м. Судак

Суддя Судацького міського суду Автономної Республіки Крим Сич М.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Судаку Автономної Республіки Крим про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся 02.08.2011 року до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Судаку про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувати та сплатити, як дитині війни, недоплачену щомісячну соціальну допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що маючи статус «дитини війни» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він має право на підвищення пенсії на 30 відсотків від  прожиткового мінімуму. Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» було припинено. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано п.12 ст. 71 Закону  України «Про державний бюджет України на 2007 рік» неконституційним.

Тому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу з 01.02.2011 року до моменту розгляду справи у суді.

Ухвалою Судацького міського суду від 18.08.2011 року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Судаку про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.02.2011 року, і відповідачу по справі наданий десятиденний строк з дня одержання копії ухвали та документів, для представлення безпосередньо до канцелярії суду заперечень проти позову та необхідних документів, або заяви про визнання позову.

Водночас, відповідач був попереджений про наслідки  ненадання ним таких документів відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Відповідно до розписки про отримання копії ухвали та позовної заяви, відповідач отримав зазначені документи 25.08.2011року, проте, у встановлений строк, відповідачем не надані письмові заперечення, що не є перешкодою для розгляду справи в скороченому провадженні.

Розглянувши письмові заяви сторін, а також дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до паспортних даних, станом на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років, і вона є особою, яка віднесена до категорії дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в редакції, яка діяла  з 01.01.2006 року, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого розміру  такої пенсії  законодавством не передбачено.

Законом України від 28.12.2007 р. № 107-V1 «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вказані зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-V1, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-пр/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у зв’язку з чим втратили чинність з моменту ухвалення цього рішення.

Отже, розмір щомісячного підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, повинен був складати 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, яка діє з 22.05.2008 року до часу розгляду справи, але ж фактично, спірне підвищення виплачується  відповідачем у заниженому розмірі.

Проте, як убачається з довідки про нарахування та виплату пенсії, позивач знаходиться на обліку в  Управлінні Пенсійного фонду України в м. Судаку, і отримує надбавку як особа, що має статус «дитина війни».

Виходячи з наведеного, позовні вимоги починаючи з 01.02.2011 року є законними і підлягають задоволенню.

Статтею 8 КАС України визначена заборона відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, і суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому, у сенсі наведених приписів закону, твердження відповідача про те, що за основу розрахунку розміру підвищення до пенсії дітям війни не може бути прийнятий розмір мінімальної пенсії за віком, оскільки цей розмір застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не заслуговують на уваги суду, оскільки, чинним законодавством України не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру мінімальної пенсії за віком.

Слід також зазначити, що відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

За Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Згідно з абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України як орган, якому делеговано обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак цей орган має можливість відкоригувати конкретний розмір підвищення до пенсії позивачу з урахуванням уже отриманих ним сум такої соціальної допомоги.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ураховуючи наведене суд здійснює судочинство, застосовуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, і може визнати дії відповідачів законними чи незаконним, та в разі встановлення незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів, призначених на ці виплати необґрунтоване, оскільки з огляду на правову позицію Європейського Суду з прав людини реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Отже, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачені певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати дітям війни підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі.

Разом з цим, 14.06.2011 року були внесені зміни до прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011», які набрали законної сили 19.06.2011 року, в якому передбачено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745 встановлено розмір виплат, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету, яка вступила в законну силу 23.07.2011 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та необхідно визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Судак здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно зі ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, розмір якого встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, понесені нею судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню на її користь з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст.256 КАС України постанова прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2, 162-163, 167, 185-186, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Судаку Автономної Республіці Крим здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.02.2011 року по 22.07.2011 року, за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі ч. 1 ст. 256  КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                                       М. Сич