Справа № 2-4062/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"25" липня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                               САВЛУК Т.В.

при секретарі                                              Зелді Є.С.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства  «Комерційний банк «Причорномор’я»до ОСОБА_1 про  розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,

      в с т а н о в и в:

            Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Причорномор’я», звертаючись з позовом до суду, просить  стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Причорномор’я»заборгованість за кредитним договором №1/08-16 від 25.07.2008 року в сумі 11288,29 грн., розірвати кредитний договір №1/08-16 від 25.07.2008 року з усіма його доповненнями та змінами, укладеними між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Причорномор’я»та ОСОБА_1, а також стягнути з відповідача судові витрати, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов’язання  в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

            Представник позивача Лихопьок Д.П. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подана заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивач  підтримує  в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений  належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка підтверджується даними адресного бюро, про причини неявки відповідач суд не  повідомив.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Причорномор’я»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №1/08-16, відповідно до якого Банк надав Позичальнику грошові кошти на споживчі цілі у сумі 15000,00 грн. на строк з 25 липня 2008 року до 15 липня 2010 року, або до дати узгодженої згідно умов п.4.9 цього договору, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами за ставкою  24 % річних,  а Позичальник зобов’язувався погашати кредит та сплачувати проценти по кредиту, та повністю погасити заборгованість та сплатити за кредитом до його закінчення.

Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів по кредитному договору №1/08-16 підтверджується заявою про видачу готівки № 62553 від 25 липня 2008 р.. в сумі 15000,00 грн. (с.11).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

   Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)

Відповідно до частини першої  статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

  Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується наданими позивачем розрахунками, в період з 25 липня 2008 року по 25 травня 2011 року відповідачем проведено платежі в рахунок погашення основної суми кредитну в розмірі 12007,10 грн., залишок невиплаченої суми  по кредиту складає 2992,90 грн.,  також відповідачем в  період з 31 серпня 2009 року по 24 травня 2011 року сплачено процентів за користування кредитними коштами в сумі 1438,24 грн., заборгованість по сплаті процентів по кредиту складає 493,93 грн.,  тому  суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню,  при визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи. (а.с.12)

Відповідно до п.5.3  Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати процентів за користування та/або несвоєчасного повернення кредиту (частини кредиту) Позичальником стягнути з нього пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених процентів та/або від непогашеної суми кредиту за кожен день прострочення платежу.

Статтею  258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, у тому разі, коли на момент звернення з позовом виконання зобов’язання було прострочено понад один рік, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується одним роком перед зверненням зацікавленої особи  до суду, якщо не будуть визнанні поважними причини пропуску даного строку.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період  з 25 травня 2010 року по 16 вересня 2010 року  позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредитному договору  в сумі 6865,25 грн.,  також за період з 25 травня 2010 року по 14 травня 2011 року позивачем нарахована пеня  за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в сумі 936,22 грн..

Однак, суд вважає, що в межах даного спору, позивачем не наведено  належного розрахунку  пені, яка нарахована позивачем за несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості по кредитному договору  в сумі 6865,25 грн., що виникла за період з 25 травня 2010 року по 16 вересня 2010 року,   оскільки відсутні відомості про проведення відповідачем останніх платежів по сплаті основної суми кредиту, а лише зазначено,  що станом на 25 травня 2011 року відповідачем сплачено 12007,10 грн., що суперечить положеннями п.5.3  Кредитного договору, яким передбачено, що  у випадку несвоєчасної оплати процентів за користування та/або несвоєчасного повернення кредиту (частини кредиту) Позичальником стягнути з нього пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених процентів та/або від непогашеної суми кредиту за кожен день прострочення платежу, що зумовлює проведення розрахунку пені на суму платежу за розрахунковий період, відповідно до графіку погашення кредиту,  а не нарахування пені в цілому на загальну суму заборгованості, яка виникла по кредитному договору, тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Правові наслідки розірвання договору визначені у ст. 653 ЦК України та передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, наведені положення закону передбачають розірвання існуючого договору, строк дії якого не закінчився та умови якого породжують виникнення прав та обов'язків для сторін, які внаслідок розірвання договору мають бути припинені.

При цьому слід зазначити, що позивач  Відкрите  акціонерне товариство  «Комерційний банк «Причорномор’я»звернулося  з позовом до суду 31 травня 2011 року ,  в той же час  строк дії кредитного договору закінчився 15 липня  2010 року, тобто на час винесення судового рішення відсутні підстави для вирішення питання про розірвання  кредитного договору від 25 липня 2008  року,  який припинив свою дії у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено, доказів, які мали свідчити про пролонгацію дії договору, суду надано не було.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства  «Комерційний банк «Причорномор’я» до ОСОБА_1 про  стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково,  тому  присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Причорномор’я»заборгованість за кредитним договором на загальну суму  у розмірі 4423,05 грн., яка включає: основну  суми несплаченого кредиту в розмірі 2992,90 грн.;  заборгованість   по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 493,93 грн. та пеню  за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 936,22 грн.,  в іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

           Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд  присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Причорномор’я» понесені судові витрати по сплаті судового збору  в сумі 51,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

            Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 258,  261, 526,  598, 610, 611, 625, 651, 653, 1054  Цивільного кодексу України, ст. 10, 11,  58, 60, 208, 212-215, 218, 224-226  Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Причорномор’я»заборгованість за кредитним договором у розмірі 4423 грн.05 коп.,  судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00  грн., а всього на загальну суму  4594 (чотири тисячі п’ятсот  дев’яносто чотири) грн.  05 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На  рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва,  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

С у д д я