Справа № 11-563/07                                           Головуючий у 1 інстанції Сова Т. Г.

Категорія  ст.  121 ч. 2 КК                                  Доповідач Навозенко Л. С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19  липня   2007   року  колегія   суддів   судової  палати  з   кримінальних   справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого Навозенко Л. С суддів Оседача М.  М. ,  Сердюка О. Г. з участю прокурора Шваб Л. В. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу

за апеляцією засудженого ОСОБА_1

на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2007 року

Цим вироком ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с Кірово Нікопольського району Дніпропетровської області,  громадянин України,  з неповною середньою освітою,  нежонатий,  не працюючий,  житель с.  Блистова Менського району Чернігівської області,  в силу  ст.  89 КК України раніше не судимий, -

засуджений за  ст.  121 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі.

Судом ОСОБА_1  визнаний винним в тому,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23 години,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в будинку АДРЕСА_1,  в ході сварки,  яка виникла на грунті неприязнених відносин з потерпілим ОСОБА_2 ,  та перейшла в бійку,  повалив потерпілого на підлогу та наніс останньому декілька ударів кулаками та ногами в область обличчя та тулуба,  заподіявши потерпілому ОСОБА_2  тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого.

В апеляції засуджений ОСОБА_1  просить вирок суду змінити,  пом'якшити йому міру покарання,  врахувати,  що він визнав свою вину,  раніше не

судимий,  а також що він не був ініціатором бійки. Просить також врахувати стан його здоров'я,  та враховуючи всі обставини призначити йому більш м'яке покарання.

Вислухавши доповідь судді,  пояснення засудженого,  який в апеляційному суді просив вирок суду скасувати,  посилаючись на те,  що ініціатором бійки був свідок ОСОБА_3 і на думку засудженого саме цей свідок заподіяв потерпілому удари від яких настала смерть потерпілого,  думку прокурора,  яка вважала,  що підстав для задоволення апеляції не має,  колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає,  що підстав для задоволення апеляції не має.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи,  підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами,  і є обґрунтованим.

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину,  правильно застосований і матеріальний закон,  що не оспорюється в апеляції.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні,  дослідженні й оцінці доказів,  які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій,  судом допущено не було.

Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах. Колегія суддів не може погодитись з доводами засудженого ОСОБА_1 в тій частині,  що свідок ОСОБА_3 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого. Дана версія засудженого перевірялась під час досудового та судового слідства і суд обґрунтовано визнав її такою що не відповідає доказам по справі.

З самих перших свідчень засуджений стверджував,  що свідок ОСОБА_3 наніс потерпілому тільки один удар. Під час відтворення обстановки та обставин події засуджений показав куди саме наніс удар потерпілому свідок ОСОБА_3 /а. с 20 - 24/.

В ході проведеного відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_3 /а. с 37 - 39/ він також підтвердив як і куди він наніс увар потерпілому.

Виходячи з вказаних вище даних судово-медичний експерт при проведенні експертиз /а. с.  42 - 46,  139 - 140 / та допиті в судовому засіданні підтвердив,  що від удару нанесеному свідком ОСОБА_3 потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження,  а від ударів нанесених засудженим ОСОБА_1 - тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких настала смерть потерпілого.

Колегія суддів враховує,  що сам засуджений не заперечував в ході досудового та судового засідання проти заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень саме в голову і в судовому засіданні після проведення додаткової судово-медичної експертизи та допиту експерта погодився з тим,  що саме від його ударів потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Свою позицію щодо заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень змінив в апеляційному суді.

Колегія суддів вважає,  що органи досудового слідства та суд дуже ретельно перевіряли версію засудженого ОСОБА_1 щодо причетності інших осіб до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень і прийшли до правильного висновку про те,  що ця версія носить захисний характер з метою уникнути відповідальності з боку засудженого ОСОБА_1 за скоєний ним злочин.

Зібрані в справі докази мають процесуальні джерела і досліджувались судом відповідно до вимог закону.

Колегія суддів вважає,  що дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за  ст.  121 ч. 2 КК України

Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами  ст.  65 КК України,  з врахуванням тяжкості скоєного злочину,  даних про особу засудженого,  того що він раніше не судимий,  злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів вважає,  що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд при призначенні покарання врахував всі пом'якшуючи обставини в тому числі і ті на які є посилання в апеляції засудженого.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  365,  366,  377 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2007 року щодо ОСОБА_1- без змін.