КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2011 року 2а-7986/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до приватного Підприємства «Оріоль - Агро»про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Перший заступник прокурора Київської області (надалі –прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - позивач) до Приватного підприємства «Оріоль - Агро»(надалі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 186 469,68 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Вказує, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств в розмірі 186 469,68 грн.
Сторони в судове засідання не з’явилися. Від представника прокуратури надійшло клопотання розглядати справу у його відсутності в порядку письмового провадження
Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Підприємства «Оріоль - Агро» має статус юридичної особи, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 23.08.2006 за № 2878 взятий на облік в органах державної податкової служби.
На підставі службового посвідчення виданого позивачем та відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (надалі –Закон № 509-ХІІ) проведено документальну невиїзну перевірку щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Трепел - НВХ»за лютий, квітень 2008 року.
За результатами перевірки було складено акт перевірки від 30.01.2010 № 47/232/34465686 відповідно до якого було встановлено такі порушення:
- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі –Закон № 334) в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 93 750,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 31 250,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 62 500,00 грн;
- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168-97/ВР «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон № 168) в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 31 124,00 грн., в тому числі за квітень місяць 2008 року в сумі 31 124,00 грн., та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду значення якого переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду, що призвело до сукупного завищення рядка 26 (залишок від’ємного значення) декларацій з податку на додану вартість за квітень місяць 2008 року всього в сумі 43 876,00 грн.
За наслідками перевірки та на підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення –рішення № 0000252301/0 від 18.02.2010, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму 140 625,00 грн., в тому числі на основним платежем –93 750,00 грн., штрафні санкції –46 875,00 грн. та податкове повідомлення –рішення № 0000262301/0 від 18.02.2010, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 46 686,00 грн., в тому числі за основним платежем 31 124,00 грн., штрафні санкції –15 562 грн.
Отже, відповідно до акту перевірки, податкових повідомлень –рішень та відповідної довідки позивача станом на день подачі позову у платника податків існує заборгованість по податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить –186 469,68 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 встановлено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Також згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 виплату винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов’язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов’язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов’язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Щодо порушення відповідачем Закону № 168 суд вважає, що необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Закон України від 20.12.2000 № 2181"Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі –Закон № 2181) встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач кошти не сплатив, зобов'язання перед бюджетом не виконав, тому на думку суду заборгованість підлягає стягненню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Підприємства «Оріоль - Агро» (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська, 4 кв. 73) на користь Державного бюджету в особі Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 286) заборгованість по податку на додану вартість та з податку на прибуток в сумі 186 469 (сто вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 69 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.