01.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7494/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1158 грн. 18 коп., -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2011р. Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить стягнути з останнього заборгованість по страхових внесках в сумі 1158 грн. 18 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Нікополь та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно Закону України від 08.07.2010р. №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет на 2010р.» та Закону України від 09.07.2003р. №1058-VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010р. зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Отже, за період з липня по грудень 2010 року розмір мінімального внеску до Пенсійного фонду за липень-вересень 2010 року складає 294,82 (33,2% від мінімальної заробітної плати 888,00 грн.), за жовтень-листопад 2010 року складає – 301,12 грн. (33,2% від мінімальної заробітної плати 907,00 грн.), за грудень 2010 року складає 306,10 грн. (33,2% від мінімальної заробітної плати 922,00 грн.). Відповідач самостійно визначив у звіті за 2010 рік суму до сплати у розмірі 2296,80 грн., однак здійснив сплату її у розмірі 1138 грн. 62 коп. у зв’язку з чим заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за 2010 рік склала 1158 грн. 18 коп.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак 16.08.2011р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. При цьому, у клопотанні позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві 14.07.2011р. (а.с.14).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополь як платник єдиного внеску, що підтверджується довідкою позивача про перебування відповідача на обліку з 07.05.2002р. за реєстраційним номером 04220309277(а.с.16).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ (чинної в редакції на січень - червень 2010р.) передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно Закону України від 08.07.2010 №2461-УІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003р. №1058-УІ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010р. зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф – 33,2 відсотки, з липня 2010р. по грудень 2010р. мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить за січень – червень 2010 – 84 грн.; за липень-вересень 2010р. – 294,82 грн.(виходячи з мінімальної заробітної плати 888,00грн.), за жовтень- листопад 2010 року – 301,12 грн.(виходячи з мінімального розміру заробітної плати 907,00 грн.), за грудень 2010р. – 306,10 грн. (виходячи з мінімального розміру заробітної плати 922,00 грн.).
Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011р.) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідач надав до ПФУ звіт про нарахування страхових внесків за 2010 рік в якому самостійно нарахував страхові внески за 2010р. у розмірі 2296 грн. 80 коп. – таблиця 2 (а.с.6).
Однак, відповідачем у період з січня по грудень 2010р. було сплачено страхових внесків у розмірі 1138 грн. 62 коп., заборгованість станом на 12.04.2011р. становить 1158 грн. 18 коп., що підтверджується відповідним розрахунком, наявним у матеріалах справи (а.с.5).
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (чинної в редакції на 2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за 2010р. на загальну суму 1158,18 грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., які діяли станом на 2010 рік.
Відповідач в судове засідання не з’явився, жодних доказів правомірності не сплати заборгованості суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 звільнений від сплати судового збору та відповідно до ч.4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1158 грн. 18 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1, р/р № 256093011488 ВОБ 7898, МФО 306287, ОКПО 21930536) – заборгованість по страхових внесках за 2010 рік в сумі 1158 грн. 18 коп. ( одна тисяча сто п’ятдесят вісім грн. 18 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 19.08.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >