01.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7354/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1756 грн. 80 коп., -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2011р. Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить стягнути з останньої заборгованість по страхових внесках в сумі 1756 грн. 80 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п.п.4 п.8 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»зі змінами, внесеними Законом України від 08.07.2010р. № 2461-УІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до ПФУ повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Відповідачем у встановлені законом строки –до 20.10.2010р. та до 20.01.2011р. не сплачені страхові внески за 3 та 4 квартал 2010р. у сумі 1756 грн. 80 коп., які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак 18.08.2011р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому, у клопотанні позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві 14.07.2011р. (а.с.12).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області як платник страхових внесків (єдиного внеску), що підтверджується довідкою позивача про перебування відповідача на обліку з 01.02.2005р. за реєстраційним номером НОМЕР_1 (а.с.15).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ (чинної в редакції на січень - червень 2010р.) передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 вказаного Закону, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування є квартал.
Згідно Закону України від 08.07.2010 №2461-УІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003р. №1058-УІ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010р. зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011р.) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф –33,2 відсотки, а саме: за липень-вересень 2010р. –294,82 грн.(виходячи з мінімальної заробітної плати 888,00грн.), за жовтень - листопад 2010 року –301,12 грн.(виходячи з мінімального розміру заробітної плати 907,00 грн.), за грудень 2010р. –306,10 грн. (виходячи з мінімального розміру заробітної плати 922,00 грн.).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку суми боргу по страхових внесках станом на 19.07.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті страхових внесків з липня по грудень 2010 року( за 3 та 4 квартали 2010р. зі строком сплати до 20.10.2010р. та до 20.01.2011р. відповідно) становить 1756 грн. 80 коп. (а.с.16).
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (чинної в редакції на 2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за липень-грудень 2010р. на загальну суму 1756,80 грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., які діяли станом на 2010 рік.
Відповідач в судове засідання не з’явився, жодних доказів правомірності не сплати заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1756 грн. 80 коп. суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 звільнений від сплати судового збору та відповідно до ч.4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1756 грн. 80 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (52204, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області (52206, м. Жовті Води, вул. Паркова,8, р/р № 2560730142103 Жовтоводсько-Пятихатське ВОБ № 7787, код ОКПО 24604139, МФО 306135) – заборгованість по страхових внесках за липень-грудень 2010 рік в сумі 1756 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот п’ятдесят шість грн. 80 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.08.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >