01.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6656/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-Ресурс» про стягнення 333 грн. 47 коп., -
ВСТАНОВИВ:
07.06.2011р. Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-Ресурс» та просить стягнути заборгованість перед бюджетом за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-Ресурс» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 163 грн. 47 коп., в рахунок погашення податкового боргу з комунального податку у розмірі 170 грн. на користь держави.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначений вище податковий борг виник у відповідача в результаті неподання декларації на прибуток приватних підприємств за 1 півріччя 2010р. у зв’язку з чим до відповідача на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002951510/0/48011 від 05.11.2010р. було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170 грн. Податковий борг у відповідача виник 16.11.2010р. з урахуванням дати отримання вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем 05.11.2010р. У зв’язку з частковою сплатою цього боргу у сумі 6 грн. 56 коп. та нарахування пені в сумі 0,03 грн. – залишок несплаченої суми склав 163 грн. 47 коп. Також, відповідачем несвоєчасно був поданий і розрахунок комунального податку за ІІ квартал 2010р. у зв’язку з чим податковою інспекцією за вказане порушення було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004971530/0/49126 від 15.11.2010р. про застосування штрафної санкції в сумі 170 грн., яке отримано відповідачем 15.11.2010р., а тому датою виникнення податкового боргу є 26.11.2010р. Відповідач не сплатив борг у встановлені законом терміни, загальна сума податкового боргу з податку на прибуток та комунальному податку становить 333 грн. 47 коп.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак 16.08.2011р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд зазначеної справи у письмовому провадженні, при цьому, у клопотанні зазначено про те, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі (06.07.2011р., 17.08.2011р.), причину неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою зазначеною у копії витягу з ЄДРПОУ станом на 11.05.2011р. (а.с.8-9).
Відповідач наданим йому правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника для участі в судове засідання не направив.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибути не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, заявлене позивачем клопотання про розгляд справу у порядку письмового провадження та те, що відповідач належно повідомлений судом про час і місце розгляду справи, не надання відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності, строки вирішення спору, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, норми ч.4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу, суд вважає за можливе розглядати справу у письмовому провадженні без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єктом владних повноважень – є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.8 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення податкового боргу та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної на момент виникнення правовідносин за цим податковим боргом) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач – орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-Ресурс» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.07.2008р. за № 10036473436 за адресою: 53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургій, будинок 7, квартира 97 як юридична особа та перебуває на обліку у Нікопольській ОДПІ з 09.07.2008р. за № 1326, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру від 11.05.2011р. та копією довідки про взяття на облік платника податків від 09.07.2008р. № 327/29-048 (а.с.8-9, 39).
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного до 01.01.2011р.) податок на прибуток належав до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01.01.2011р.) податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
Абзацом «б» пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш (чинного до 01.01.2011р.) визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю ( у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу ( півріччя).
Відповідно до вимог пп..17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-Ш платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Так, судом встановлено, що 01.11.2010р. працівниками Нікопольської ОДПІ було складено акт № 2537/151.35957188 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, у якому зафіксовано порушення відповідачем вимог абзацу «б» пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України № 2181-Ш, п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування приватних підприємств» в частині неподання підприємством до податкової інспекції декларації по податку на прибуток за І півріччя 2010 року, а саме:
- термін подання декларації по податку на прибуток приватних підприємств за І півріччя 2010 року встановлений законодавством до 09.08.2010р., фактично відповідачем зазначена декларація не була подана зовсім (а.с.11).
05.11.2010р. на підстави вищевказаного акту перевірки Нікопольською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002951510/0/48011 яким визначену відповідачеві до сплати суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у вигляді штрафних санкцій у розмірі 170 грн., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення-рішення (а.с.12).
Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачеві було вручено під підпис 05.11.2010р. про що свідчить відповідна відмітка на копії корінця податкового повідомлення-рішення від 05.11.2010р. (а.с.12).
Згідно норм Закону України № 2181-Ш податковий борг за вказаним податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2010р. виник у відповідача 16.11.2010р. з урахуванням того, що зазначене повідомлення-рішення відповідачем отримано 05.11.2010р.
Відповідач у встановлені законом строки вищезазначену сума штрафу за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010р. не сплатив.
Сума заборгованості за вказаним податковим повідомленням –рішенням складає 163 грн. 47 коп. враховуючи часткову сплати в сумі 6 грн. 56 коп. та нарахування пені в сумі 0,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Також, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» ( який діяв до 01.01.2011р.) комунальний податок належав до переліку місцевих податків.
Згідно до вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993р. «Про місцеві податки і збори» (що діяв до 01.01.2011р.) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Статтею 18 вищезазначеного Декрету передбачено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Відповідно до Положення про комунальний податок, затвердженого Рішенням Нікопольської міської ради № 119-7/ХХІУ від 11.07.2003р. платники комунального податку самостійно визначають суму податку, яку вказують у податковому розрахунку.
Розрахунок комунального податку надається до податкової інспекції за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному кварталу – на протязі 40 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Так, судом встановлено, що 08.11.2010р. працівниками Нікопольської ОДПІ було складено акт № 2624/153.35957188 про порушення податкового законодавства яким зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993р. «Про місцеві податки і збори» та п.3 Положення про комунальний податок затвердженого рішенням Нікопольської міської ради № 119-7/ХХІУ від 11.07.2003р. в частині несвоєчасного подання до Нікопольської ОДПІ податкового розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року, а саме:
- термін подання податкового розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року встановлений законодавством – 09.08.2010р., а фактично датою подання є 08.11.2010р.(а.с.13).
15.11.2010р. податковою інспекцією на підставі вищевказаного акту за вказане вище порушення було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004971530/0/49126 за яким відповідачеві визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170 грн. на підставі пп..17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-Ш (а.с.14).
Зазначене податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010р. було вручено особисто керівнику відповідача 15.11.2010р. про що свідчить відповідний підпис на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.14).
Згідно норм Закону України № 2181-Ш податковий борг за вказаним податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2010р. виник у відповідача 26.11.2010р. з урахуванням того, що зазначене повідомлення-рішення відповідачем отримано 15.11.2010р.
Відповідач у встановлені законом строки вищезазначену сума штрафу за несвоєчасне подання розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року не сплатив.
Сума заборгованості за вказаним податковим повідомленням –рішенням від 15.11.2010р. складає 170 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та з комунального податку за двома податковими повідомленнями-рішеннями складає 333 грн. 47 коп. ( 163,47 грн. + 170,00 грн.).
Згідно п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.1 п.5.3 пп.5.4.1 п.5.4 ст. 5, п.п.6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181 якщо сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В подальшому, податковим органом у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш (чинного станом на 2009р.) здійснювалися заходи щодо погашення відповідачем вказаного податкового боргу та були направлені на адресу відповідача дві податкові вимоги, а саме:
- перша податкова вимога № 1/498 від 18.11.2010р. на суму 164 грн. 44 коп., яка була отримана відповідачем 22.11.2010р.(а.с.15);
- друга податкова вимога № 2/559 від 23.12.2010р. на суму 334 грн. 44 коп., яка була вручена відповідачеві 27.12.2010р.(а.с.17).
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі, доказів сплати податкового боргу суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» ( який діяв до 01.01.2011р.) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що податкова інспекція звернулася з даним позовом до адміністративного суду 07.06.2011р., тобто після набранням законної сили Податковим кодексом України у зв’язку з чим до зазначених правовідносин слід застосовувати способи захисту порушеного права та порядок стягнення боргу, встановлений ст.ст.20, 95 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Отже, з наведеної норми вбачається, що стягнення боргу за рахунок майна відповідача може бути проведено лише за наявності доказів недостатності коштів на рахунку відповідача та за наявності рішення суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позивачем суду не надано доказів недостатності коштів на рахунку відповідача, а також не надано і доказів наявності рішення суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, яке набрало законної сили, що унеможливлює стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача, у зв’язку з чим в цій частині позову слід відмовити.
Однак, виходячи з того, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з урахуванням вимог ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України захистити порушене право позивача шляхом стягнення заборгованості по податковому боргу з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-Ресурс» про стягнення 333 грн. 47 коп. задовольнити частково.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-Ресурс» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.. Електрометалургів, б.7, кВ.97, код ЄДРПОУ 35957188) на користь держави податковий борг з податку на прибуток у розмірі 163 грн. 47 коп. ( сто шістдесят три грн. 47 коп.); податковий борг по комунальному податку в сумі 170 грн. ( сто сімдесят грн.).
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений – 22.08.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >