01.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6721/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання Троценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача Воронько М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району про стягнення 65568 грн. 50 коп., -
ВСТАНОВИВ:
08.06.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулося з позовом до Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району та просить стягнути з останнього недоїмку по єдиному внеску за березень 2011р. в сумі 65 568 грн. 50 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач самостійно обчислив єдиний внесок за вказаний вище період, однак у встановлені строки не здійснив його перерахування в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. у зв’язку з чим станом на 29.04.2011р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску за березень 2011р. на суму 65 568 грн. 50 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі – 06.07.2011р. та 22.08.2011р., причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві 29.06.2011р. та 18.07.2011р. (а.с.13, 21).
22.08.2011р. відповідач надав до канцелярії суду пояснення по справі в якому заборгованість в сумі 65 568 грн. 50 коп. визнав та зазначив, що не має фінансової можливості своєчасно сплачувати єдиний внесок у зв’язку з тим, що має податковий борг у зв’язку з чим на кошти відповідача накладено арешт, а майно взяте в податкову заставу (а.с.23).
Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства, надав письмові пояснення по суті позовних вимог, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами згідно до вимог ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків (єдиного внеску з 01.01.2011р.) на обов’язкове державне соціальне страхування з 01.03.1991р., що підтверджується копією заяви відповідача (а.с.28).
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р. та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р.,яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 року за № 994/18289.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Статтею 9 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, постанови й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплати незалежно від фінансового стану платника.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач надав до Управління звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2011р., відповідно до якого у рядку 8 розділу І звіту самостійно обчислив суму єдиного внеску у розмірі 65568 грн. 50 коп. (а.с.8-9).
Відповідач у встановлені законом строки (до 20.04.2011р.) вищезазначену суму єдиного внеску не сплатив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 29.04.2011р. у розмірі 65568 грн. 50 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с.5).
Факт наявної заборгованості по сплаті єдиного внеску у відповідача в сумі 65 568 грн. 50 коп. за березень 2011р. станом на 07.07.2011р. підтверджується також і актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний як позивачем, так і відповідачем(а.с.27).
Сума єдиного внеску не сплачена у строки, встановлені вищевказаним Законом визнається недоїмкою у відповідності до ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р.
Згідно ст. 25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
В судове засідання відповідач не з’явився, доказів погашення заборгованості по сплаті самостійно обчисленого єдиного внеску за березень 2011р. у встановлені законом строки в сумі 65 568 грн. 50 коп. суду не надав, однак у письмових поясненнях наданих суду позовні вимоги у вищевказаній сумі визнав.
Відповідно до ч.3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення позову.
Приймаючи до уваги викладене, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач згідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 звільнений від сплати судового збору та відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 86, 71, 94, 112, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району про стягнення 65568 грн. 50 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 3-а, код 03341167, р/р № 26003040487300 АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Маріупольська,3, р/р № 37197002000401, № 37193073000401, № 3719408300401 одержувач УПФУ в АНД районі м. Дніпропетровська, банк одержувача – Головне управління Державного казначейства в Дніпропетровській області, код ОКПО 21928462, МФО 805012) – заборгованість (недоїмку) по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2011р. в сумі 65 568 грн. 50 коп. ( шістдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят вісім грн. 50 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29.08.2011 року
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >