КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2011 № 39/27
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів:
при секретарі судового засідання Трохліб О.Г.,
від позивача: ОСОБА_1., дов. №4821/57 від 30.12.2010 року,
від відповідача: ОСОБА_2., дов. б/н від 10.10.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»
на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року
у справі №39/27 (суддя Гумега О.В.)
за позовом комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради
до товариства з обмеженою відповідальністю
«Оптово-роздрібний ринок «Жуляни», м. Київ,
про дострокове розірвання договору оренди та виселення, –
встановив:
24.01.2011 року КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»(відповідач) про дострокове розірвання договору оренди та виселення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року у справі №39/27 позов задоволено повністю.
Розірвано договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва №1000/Ч від 20.11.2009 року, укладений між КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради та ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни».
Вирішено виселити ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»з нежилого приміщення загальною площею 1436,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 та повернути вказане приміщення КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради по акту прийому-передачі.
Присуджено до стягнення з ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року у справі №39/27 та припинити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він сплачував орендну плату частково, а тому відсутні підстави вважати, що у нього виникла заборгованість перед позивачем за період більше, ніж три місяці.
У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить спірне судове рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2010 року у справі №39/27 апеляційну скаргу ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року у справі №39/27 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 10.05.2011 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року у справі №39/27 до складу судової колегії замість судді Сухового В.Г. введено суддю Жук Г.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року розгляд справи відкладався на 30.05.2011 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року у справі №39/27 до складу судової колегії замість судді Жук Г.А. введено суддю Сухового В.Г.
В судовому засіданні 30.05.2011 року представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Також, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20.11.2009 року між КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (позивач, орендодавець) та ТОВ«Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»(відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва №1000/Ч (договір, а.с. 12-13), згідно умов якого позивач, на підставі розпоряджень Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації №770 від 30.05.2008 року та наказу №490 від 27.03.2008 року, зобов’язувався передати, а відповідач –прийняти нежиле приміщення загальною площею 1436,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, для складських потреб (об’єкт оренди) зі строком договору з 20.11.2009 року до 18.06.2012 року (п. 9.1 договору).
Пунктом 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва і знаходиться на балансі орендодавця (п. 2.4 договору).
Факт приймання відповідачем від позивача об’єкта оренди підтверджується актом прийому-передачі від 20.11.2009 року (а.с. 14) та не заперечується сторонами спору.
Відповідно до п. 3.1 договору за користування об’єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка на момент укладання договору встановлюється у розмірі 15% від вартості майна і становить 39 161,95 грн. на місяць.
Згідно з п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3.8 договору сторони погодили, що відповідач повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1, 3.7 договору) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6 договору) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються починаючи з дати підписання акту прийому-передачі та нараховуються до дати підписання сторонами акту-прийому передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві, дати складання акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду (п. 3.9 договору).
Згідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а згідно п. 1, 3 цього ж Закону орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частина 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Орендар зобов’язаний вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2 договору).
Позивач стверджує, що станом на 01.11.2010 року відповідач мав прострочену заборгованість перед позивачем з орендної плати на загальну суму 588 872,98 грн. (а.с. 5-7), а станом на 28.02.2011 року –735,844,25 грн.
Відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів, що свідчили б про відсутність у нього заборгованості перед позивачем.
Пункт 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлює, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 6.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
У відповідності до п. 9.3.2 договору позивач має право вимагати дострокового розірвання договору в судовому порядку і стягнення з відповідача збитків, якщо останній несвоєчасно сплачує передбачені договором платежі (п.п. 3.1-6).
Позивач звертався до відповідача з пропозицією №4130/57 від 07.10.2010 року про розірвання укладеного договору та просив в двадцятиденний термін повернути орендоване майно. Вказані вимоги позивача відповідачем залишено без відповіді.
Як вже встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем порушено істотні умови договору щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати за користування об’єктом оренди, що суперечить п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 9.3.2 договору та порушує права позивача.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано було розірвано договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва №1000/Ч від 20.11.2009 року, укладений між позивачем та відповідачем.
Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частина 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволена вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 1436,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.
Посилання скаржника на те, що він сплачував орендну плату частково, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки сплата орендних платежів частково та з порушенням строків і є істотним порушенням договору оренди, наслідком чого й стало його дострокове розірвання у судовому порядку.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року у справі №39/27.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103, 104 та 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року у справі №39/27 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року у справі №39/27 залишити без змін.
3. Справу №39/27 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді