ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2011 р.Справа № 34/8-10-267
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Ліпчанської Н.В.,
(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №499 від 29.08.2011р.)
при секретарі судового засідання Войт К.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1 - за довіреністю,
від відповідача – ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РИНОК ПІВНІЧНИЙ”
на рішення господарського суду Одеської області від 30 травня 2011 року
у справі №34/8-10-267
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РИНОК ПІВНІЧНИЙ”
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення 111970,72 грн.,
встановив:
У січні 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи –підприємця (ФОП) ОСОБА_4 (далі-відповідач) про зобов’язання відповідача звільнити торгівельні місця НОМЕР_1 та НОМЕР_2, обладнані тимчасовою нестаціонарною спорудою (павільйонами), розташовані на території ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд –павільйонів, а також про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 34688,16 грн., заборгованості по ринковому збору у розмірі 2598,96 грн., неустойки у розмірі 69376,32 грн., 3% річних у сумі 1040,64 грн., інфляційних у сумі 4266,64 грн. –всього 111970,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення п.п.16, 20 Правил торгівлі на ринках ОСОБА_4 не уклала з адміністрацією ринку письмову угоду про користування торгівельними місцями, а з 01.01.2009р. не сплачувала ринковий збір та за послуги ринку, у зв’язку з чим у неї немає підстав для користування торговельними місцями.
В ході розгляду справи позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, згідно якої просив суд зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та обладнана торгівельними місцями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на користь позивача та зобов’язати відповідача привести земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у попередній стан шляхом демонтажу павільйонів, якими обладнані торгівельні місця, в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05..2011р. в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ч.2 ст.785 ЦК України, ч.ч.1-3, 7 ст.179, ч.ч.1-7 ст. 181, ч.3 ст. 184 ГК України, п.п. 2, 13, 16, 18, 19, 20, 23, 24, 35 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.2002р. №57/188/84/105, Положення про ринковий збір, яке затверджено рішенням Одеської міської ради №1074-ХХІУ від 26.03.2003р. (із змінами) (надалі –Правила) та вмотивовано тим, що ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” орендарем спірної земельної ділянки став тільки з 29.04.2009р., отже право на надання торгівельних місць на визначений термін шляхом укладення договору, виникло у нього тільки з 29.04.2009р.
ОСОБА_4 здійснювала свою підприємницьку діяльність на території ринку „Північний” на торгівельних місцях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на підставі договорів оренди, які укладались між нею, як орендарем, та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5, як орендодавцем.
Відповідно до зазначених договорів орендна плата має сплачуватися саме орендодавцю. Позивачем не надано доказів направлення після 29.04.2009р. проекту типового договору оренди торгівельних місць відповідачу. Посилання позивача на претензію-повідомлення від 11.12.2009р. не заслуговує на увагу, оскільки останнє не містить пропозиції щодо укладання договору, у ньому викладені лише вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі, ринковому збору за 2009р. та попередження про відмову у наданні торгівельного місця і обов’язку його звільнення у разі несплати боргу та неукладання договору.
Вимоги позивача про стягнення орендної плати за користування торгівельними місцями за період з січня 2009р. по грудень 2009р. є безпідставними, адже між сторонами відсутній договір оренди.
Безпідставними є також вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, неустойки, нарахованих на заявлену до стягнення орендну плату.
Що стосується вимоги про стягнення ринкового збору, ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” не надано доказів того, що відповідач кожен день на протязі 2009 року здійснював торговельну діяльність і не сплачував, або ж відмовлявся від сплати ринкового збору. Відповідно до наданої відповідачем до матеріалів справи копії договору оренди, на підставі якого він здійснює користування торгівельним місцем, ринковий збір входить до складу орендної плати та сплачується орендодавцю. Користування відповідачем спірною земельною ділянкою не є самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні приписів ст.1 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, на яку посилається позивач, адже відповідач використовувала цю ділянку на підставі відповідних договорів оренди, укладених між відповідачем, як орендарем, та іншим суб’єктом підприємницької діяльності, як орендодавцем внаслідок наявності відповідних правовідносин з ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ”, ще до укладення ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” договору оренди земельної ділянки з Одеською міською радою 29.04.2009р.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ”.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує наступним: договори оренди, які укладалися між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5. припинились у зв’язку із закінченням строку, на який укладались, продовження дії цих договорів можливе тільки за умовами підписання сторонами додаткових угод.
Відповідачем не надано жодних правовстановлюючих документів, необхідних для використання торгівельних місць, у відповідності до п.п.16, 23 Правил торгівлі на ринках.
ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” було законним користувачем земельної ділянки протягом всієї своєї діяльності, адже останній у відповідності до п.5 Постанови ВР УРСР „Про порядок введення в дію Земельного кодексу України РСР займався приведенням свого права землекористування у відповідність до чинного законодавства з моменту свого утворення.
ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” є власником капітальних споруд ринку, тому відповідно до ст.120 ЗК України, у нього є право на користування відповідною земельною ділянкою.
Висновок суду першої інстанції стосовно того, що ініціатива укладення договору належить продавцю, постачальнику, підряднику, суб’єкту господарюванню, що надає послуги, суперечить п.3 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою КМУ від 29.07.2009р. №868.
ФОП ОСОБА_4 не подавала заяву до ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” про укладення договору оренди торгівельних місць.
На правовідносини сторін розповсюджуються положення земельного законодавства, у т.ч. ст.ст.152, 212 Земельного кодексу України, щодо захисту прав позивача, як землекористувача, оскільки поняття „торгівельне місце” пов’язане з земельною ділянкою. Відповідач не сплачує ринковий збір та послуги ринку, отже не має права здійснювати торгівлю на ринку та займати торгівельні місця.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої позиції по предмету апеляційного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 01.08.2003р. ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний код 24544420. Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ серії АА №304861 видами діяльності ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” за КВЕД, наряду з іншим, є здавання в оренду власного нерухомого майна, роздрібна торгівля з лотків та на ринках.
15.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” (підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (підприємець) укладено договір, предметом якого є надання можливості, створення умов для проведення робіт та надання послуг та безпосереднє проведення робіт та надання послуг у галузі торгівлі для отримання взаємної вигоди.
Згідно п.2.1 даного договору підприємство зобов’язалося надати підприємцю право надавати в оренду 41 торгове місце, обладнане тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами), загальною площею 307,5 кв.м; надати підприємцю право укладати договори оренди від свого імені та на умовах на свій погляд, але з орендною платою відповідно до затверджених тарифів на підприємстві (п.2.2 договору).
Пунктами 3.1-3.3 цього договору підприємець зобов’язався здійснювати пошук та залучення потенційних орендарів торгових місць, від свого імені укладати, переукладати та розривати договори оренди торгівельних місць, обладнаних павільйонами та контейнерами, з підприємцями, які здійснювали торгівельну діяльність, здійснювати самостійну господарську діяльність відповідно до умов цього договору.
За отримане від підприємства право здійснення господарської діяльності на території ринку підприємець сплачує підприємству щомісячно 10762,50грн., включаючи ринковий збір. Оплата здійснюється до 10 числа поточного місяця (п.5.1 договору).
Згідно п.6.1 зазначеного договору даний договір укладено на строк до 31.12.2008р. та набуває чинності з моменту його підписання. Даний договір може бути продовжено за взаємною згодою сторін на визначений або невизначений строк шляхом підписання додаткової угоди (6.2 договору).
01.12.2008р. між ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” (підприємство) та ФОП ОСОБА_5 (підприємець) укладено договір, предметом якого є надання можливості, створення умов для проведення робіт та надання послуг та безпосереднє проведення робіт та надання послуг у галузі торгівлі для отримання взаємної вигоди.
Згідно п.2.1 даного договору підприємство зобов’язалося надати підприємцю право надавати в оренду 43 торгові місця, обладнані тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами), загальною площею 322,5кв.м; надати підприємцю право укладати договори оренди від свого імені та на умовах на свій погляд, але з орендною платою відповідно до затверджених тарифів на підприємстві (п.2.2 договору).
Пунктами 3.1.-3.3 цього договору підприємець зобов’язався здійснювати пошук та залучення потенційних орендарів торгових місць, від свого імені укладати, переукладати та розривати договори оренди торговельних місць, обладнаних павільйонами та контейнерами, з підприємцями, які здійснювали торгівельну діяльність, здійснювати самостійну господарську діяльність відповідно до умов цього договору.
За отримане від підприємства право здійснення господарської діяльності на території ринку підприємець сплачує підприємству щомісячно 11287,50грн., включаючи ринковий збір. Оплата здійснюється до 10 числа поточного місяця (п.5.1 договору).
Згідно п.6.1 зазначеного договору даний договір укладено на строк до 31.12.2009р. та набуває чинності з моменту його підписання. Даний договір може бути продовжено за взаємною згодою сторін на визначений або невизначений строк шляхом підписання додаткової угоди (п.6.2 договору).
30.06.2009р. між ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” та ФОП ОСОБА_5 (підприємець) укладено, підписано та скріплено печаткою угоду про розірвання зазначеного договору з 30.07.2009р., у зв’язку із припиненням підприємницької діяльності підприємця.
В свою чергу, 15.04.2008р. між ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговельні місця НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташовані на території ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” за адресою: АДРЕСА_1, які обладнані тимчасовими спорудами–павільйонами, площею 15 кв.м. кожен.
29.04.2009р. між Одеською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” (орендар) укладено договір оренди землі, який нотаріально посвідчений та зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП „Центр ДЗК”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009р. №040950500040, згідно умов якого орендодавець на підставі Закону України “Про оренду землі” та рішення Одеської міської ради №3566-V від 09.10.2008р. надає за рахунок земель міста, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 33041кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, згідно з планом земельної ділянки, який є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.1. цього договору в оренду передається земельна ділянка площею 33041 кв.м, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою –6238 кв.м, під тимчасовою забудовою–8742 кв.м, під спорудами –361 кв.м, під проїздами, проходами та площадками –17700 кв.м.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано позивачу Дозвіл №30988Б на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг у спеціально відведеному місці за вказаною адресою строком дії з 03.07.2009р. –03.07.2010р.
Посилаючись на те, що відповідач фактично протиправно (самовільно) займає частину орендованої ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” земельної ділянки та відмовилась виконувати вимоги законного володільця земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, позивач звернувся до суду з позовом та уточненням до нього про зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та обладнана торгівельними місцями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на користь ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ”, а також про зобов’язання ФОП ОСОБА_4 привести земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у попередній стан шляхом демонтажу павільйонів, якими обладнані торгівельні місця, та стягнення заборгованості по орендній платі, ринковому збору, неустойки, 3%річних, інфляційних втрат.
Пунктом 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. №57/188/84/105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576, встановлено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Згідно пункту 13 вказаних Правил, торгівельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Пункт 16 Правил встановлює, що на торгівельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Продавець повинен мати при собі документи про сплату ринкового збору та послуг ринку. У разі використання торгівельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб’єктом підприємницької діяльності (орендодавцем). Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб’єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи.
Відповідно до пункту 18 Правил, за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Згідно пункту 19 Правил, тарифи на послуги ринку, що пов’язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 20 Правил встановлено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
В пункті 23 Правил зазначено, що продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється.
Згідно пункту 24 Правил документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі.
Відповідно до пункту 35 Правил, адміністрація ринку зобов'язана справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством. Здійснювати контроль за використанням продавцями торговельних місць за призначенням.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність на території ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” на підставі договору оренди, який укладався між нею, як орендарем, та іншим суб’єктом підприємницької діяльності–фізичною особою, як орендодавцем ще до укладення ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” договору оренди земельної ділянки з Одеською міською радою від 29.04.2009р., та, відповідно до зазначеного договору орендна плата мала сплачуватися саме орендодавцю.
Враховуючи, що орендарем спірної земельної ділянки, на якій розташовані павільйони відповідача, позивач став тільки з 29.04.2009р., право на надання торговельних місць на визначений термін шляхом укладення договору він міг набути не раніше 29.04.2009р.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб’єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч.7 вищезазначеної статті, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч.3 ст.184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. №57/188/84/105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576, та пунктом 19 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Одеської міської ради „Про затвердження Правил торгівлі на ринках” від 15.07.2005р. №4221-ІV встановлено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість, тобто укладення договору оренди торговельного місця є обов’язковим для випадку надання їх в оренду на визначений термін.
Згідно з ч.ч.1-7 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на ту обставину, що позивачем не надано доказів направлення після 29.04.2009р. проекту типового договору оренди торгівельних місць фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4.
Також вірною є оцінка претензії-повідомлення від 11.12.2009р. ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ”, оскільки остання не містить пропозиції щодо укладання договору, у ній викладені лише вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі, ринковому збору за 2009р. та попередження про відмову у наданні торгівельних місць і обов’язку їх звільнення у разі несплати боргу та неукладення договору.
За умови, що ФОП ОСОБА_4 вже фактично користувалася торгівельними місцями на ринку „Північний” станом на 29.04.2009р., позивач мав можливість ініціювати укладення договору оренди торгівельних місць на основі типового договору в судовому порядку, оскільки законодавство передбачає обов’язковість укладення договору шляхом прямої вказівки на це в Правилах торгівлі на ринках.
Таким чином, вимоги чинного законодавства щодо порядку укладення господарського договору у випадку його обов'язковості для учасників відповідних відносин не додержані позивачем, а посилання на відмову відповідача від його укладення не доведені належними та допустимими доказами.
За цих обставин та враховуючи, що площа, відведена для розміщення інвентарю, та земельна ділянка під торгівельним місцем не є тотожними, але пов’язаними поняттями, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження скаржника про створення відповідачем перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою.
Як пояснив представник ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” у судовому засіданні 30.08.2011р., позивач не вважає за необхідне ініціювати укладення договору в судовому порядку, оскільки не бажає перебувати у договірних відносинах з відповідачем з огляду на його недобросовісну поведінку (несплата ринкового збору та послуг ринку, тощо) та те, що відповідач сам повинен був подати заяву про укладення договору оренди.
Позивач вважає, що є вільним в виборі особи, яка може зайняти торгівельне місце на умовах договору оренди, за наявності заяви такої особи, яка подається відповідно до Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. №868. Проте пункт 4 цього Положення пов’язує укладення договору за заявою підприємця з обставиною сплати ним ринкового збору разом за 30 днів і більше, чого в спірних обставинах не має місця. Відтак, безпідставними є посилання позивача на обов’язок ОСОБА_4 подати заяву про укладення договору оренди.
Враховуючи викладене та те, що орендна плата може нараховуватись орендодавцем, сплачуватися орендарем чи стягуватися з нього в судовому порядку лише в межах чинного договору оренди, суд першої інстанції правильно вказав на безпідставність вимог позивача про стягнення орендної плати за користування торговими місцями за період з січня 2009р. по грудень 2009р. та похідних від них вимог про стягнення неустойки, річних та інфляційних втрат.
При розгляді вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті ринкового збору, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до Положення про ринковий збір, яке затверджене рішенням Одеської міської ради №1074-ХХІУ від 26.03.2003р. (із змінами) ринковий збір сплачується суб’єктом підприємницької діяльності чи фізичною особою до початку торгівлі через реєстратор розрахункових операцій ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається торгове місце. Адміністрація ринку щомісяця перераховує ринковий збір на рахунки Управління державного казначейства в Одеській області, відкриті для виконання бюджету міста Одеси до 10 числа місяця, наступного за звітним. Остаточний розрахунок з бюджетом проводиться протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого для надання розрахунку.
Ринковий збір –це місцевий податок, він справлявся з кожного підприємця за один робочий день. Касовий чек про сплату такого збору діє тільки один день.
Адміністрація ринку кожен день повинна була справляти ринковий збір, фіксуючи кількість підприємців за день, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством.
Доказів того, що відповідач кожен день на протязі спірного періоду часу здійснював торгівельну діяльність і не сплачував, або ж відмовлявся від сплати ринкового збору позивачем не надано. Стягнення несплаченого ринкового збору в судовому порядку за позовом ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” чинним законодавством не передбачена, адже позивач справляє ринковий збір та перераховує його до місцевого бюджету.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Суд першої інстанції зазначив, що користування відповідачем спірною земельною ділянкою не є самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні приписів наведеної норми закону, з чим колегія суддів в цілому погоджується, застережуючи, що відповідач безпосередньо не користується земельною ділянкою у розумінні положень Земельного кодексу України, об'єктом користування є торговельні місця.
Захист прав землекористувача може мати місце безпосередньо у зв'язку з вчиненням іншою особою дій з обмеження прав, перешкод у користуванні, заподіянні шкоди, тощо, тобто по відношенню саме до земельної ділянки як об'єкту цивільних прав, тоді як даний спір виник у зв'язку з зайняттям ФОП ОСОБА_4 торгівельних місць, що не є тотожнім земельній ділянці, відведеній ринку при його створенні.
Торгівельне місце в будь-якому випадку використовується позивачем з метою організації та забезпечення надання послуг для створення належних умов для продавців та покупців, тому відповідач не може створювати перешкоди у користуванні земельною ділянкою у зв’язку з зайняттям торговельного місця.
Колегія суддів також зауважує, що вимагаючи стягнення орендної плати з 01.01.2009р., позивач не надав доказів наявності у нього дозволу на розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг, що діяв у період з 01.01.2009р. по 03.07.2009р., коли він одержав дозвіл на здачу в оренду торгівельних місць (зокрема) №30988Б, копія якого наявна в матеріалах справи.
Інші доводи скаржника не спростовують висновків оскаржуваного рішення та судом апеляційної інстанції відхиляються.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення про відмову у позові ТОВ „РИНОК ПІВНІЧНИЙ” ухвалене відповідно до фактичних обставин справи та норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд,
постановив :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 30 травня 2011 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
Судді Мишкіна М.А.
Ліпчанська Н.В.