Справа № 2-а-15/2008р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           04 березня   2008 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі колегії :

головуючого-судді -  Орінко В.В.

суддів: Бабич О.П., Бевз О.П.

при секретарі      - Тарасовій Н.П.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець в залі  засідань Бобринецького районного суду справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 

до 

Управління Пенсійного Фонду України у Компаніївському районі, Пенсійного Фонду України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, 

про зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

         Позивачі звернулись до суду з позовами про визнання протиправною бездіяльність відповідачів та просять зобов'язати їх провести перерахунок пенсії і забезпечити її виплату згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6  РП-2007р., посилаючись на те, що вони належать до соціальної групи діти війни і відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії по віку, так як вищевказаним рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року були визнані не конституційними окремі Положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема Положення п. 12 ст. 71, якою було припинено на 2007 рік дії ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Приймаючи вищезгадане рішення Конституційний суд України виходив з того, що Верховна Рада не повноважена при ухвалені закону «Про державний бюджет України» включати в нього Положення про внесення змін до діючих законів України, припиняти дії окремих законів України, або будь-яким способом змінювати іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

         Так як відповідачі ігнорують вказане рішення Конституційного суду України і їх бездіяльність грубо порушує Конституційні права і свободи позивачів, позбавляє їх законного права на отримання перерахованої пенсії, тому за захистом своїх прав звернулися до суду.

         В судове засідання позивачі надали письмову згоду на розгляд справи в їх відсутність, мотивуючи тим, що за станом здоров'я  та похилим віком не можуть бути присутніми на судовому засіданні. Позовні вимоги підтримують в повному об'ємі.

         Представник Управління Пенсійного Фонду України в Компаніївському районі та Пенсійного Фонду України  Сабадаш І.С.  в судове засідання не з'явився, направив письмову згоду на розгляд справи в його відсутність та заперечення на позов, пояснивши, що ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої пенсії підвищуються на 30%, мінімальної пенсії за віком є такою, що діє, але як видно зі змісту дана норма закону не передбачає, яким саме органом «Пенсійним Фондом або іншим органом» за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій.

Крім того на час звернення позивачів до суду був відсутній механізм визначення мінімального розміру підвищення до пенсій за віком у відсотковому відношенні згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», так як законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідно до роз'яснень Міністерства Юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаного Положення можливо лише внесенням змін в ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» просить в    позовах відмовити.

Представник Кабінету Міністрів України Вишнивецький Г.А. в судове засідання з'явився та пояснив, що Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність Міністерств є Центральним органом виконавчої влади в його компетенцію не входить обчислення і забезпечення виплати пенсії.

Кабінет Міністрів України не є суб'єктом правовідносин, які виникають в процесі обчислення і виплати пенсії, просить в позовах відмовити.

Суд, вислухавши представника Кабінету Міністрів України Вишнивецького Г.А., дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позови задоволенню не підлягають з слідуючих підстав:

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № брп/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції положення пункту 12 ст. 71 «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно із ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру, надбавки, встановленої для учасників війни.

Стаття 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що «дітям війни» пенсії або щомісячний довічне утримання або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Стаття 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створення в установленому порядку його територіальні управління.

Управління Пенсійного Фонду України здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 9 Положення «Про Пенсійний Фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

На підставі ст.. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює,  що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Враховуючи, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України,  отже судом не убачається будь яких порушень законодавства з боку відповідачів.

Крім того, абзац перший частини першої ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина третя цієї ж статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Іншими словами для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.     

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки на підставі ст.. 19 Конституції України,  посадовці органів виконавчої влади повинні діяти  в межах повноважень і  способом, передбаченим законодавством України, а законодавством України визначено, що фінансування ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України, та враховуючи, що на час звернення позивачів до суду не був визначений законом механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого вище згаданою статтею, а тому не має підстав для задоволення вимог позивачів про визнання бездіяльності і обов'язку провести перерахунок пенсій і забезпечення її виплату Пенсійним Фондом України в Компаніївському районі, Пенсійним Фондом України, Кабінетом Міністрів України.   

Крім того, суд ставить до відома, що на даний час дане питання законодавчо врегульовано. 28.12.2007 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік».

Згідно зазначеного закону до ЗУ № 2195 внесено зміни в тому числі до ст.. 6 та визначено «дітям війни» до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно зі ст.. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», учасникам війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій підвищується на 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність  і складає 47 грн., а тому «дітям війни»  з 01.01.2008 року виплачується щомісячно по 47 грн., що передбачено ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».                          Керуючись ст.ст.  11, 14, 71, 94, 161, 162, 163 КАС України, ст..ст. 6, 19 Конституції України, ст..ст. 6,7 Закону України «про соціальний захист дітей війни», ст..ст. 71, 111 «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007р., ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положення Про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121,  суд, -

                                                         П О С Т А Н О В И В :

         У задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29      до    Управління Пенсійного Фонду України у Компаніївському районі, Пенсійного Фонду України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради  України про зобов»язання вчинити певні дії - відмовити в повному об'ємі.

         Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в Апеляційний адміністративний суд м. Дніпропетровськ через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний термін заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або у порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

         Суддя                                                                          (підпис)

         Копія вірна:

         Суддя                                                                          В.В.Орінко