КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2011 № 54/241
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача – не з’явився,
від відповідача – Коновал О.Л.,
від третьої особи – 1 – Ткачук Н.Ф.,
від третьої особи – 2 - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельна фірма «Унікум» на рішення Господарського суду м. Києва від 05.07.2011 ( суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельна фірма «Унікум»
до Національний банк України
треті особи 1) Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк»
2) Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори
Кузьмич Василь Миколайович
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма «Унікум» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Національного банку України (відповідач), третя особа-1 – Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк», третя особа-2 – Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кузьмич Василь Миколайович, про визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2424 від 13.10.2010, вчиненого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори – Кузьмичем Василем Миколайовичем для стягнення заборгованості за Кредитним договором № 08/09/11 від 23.03.2009 та за Іпотечним договором від 23.03.2009, таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 54/241 у задоволенні позивних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 05.07.2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Підставами для скасування рішення апелянт вважає порушення судом норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 01.09.2011.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 у зв’язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги по даній справі було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”.
В судове засідання 01.09.2011 з’явилися представники відповідача та третьої особи-1. Представники позивача та третьої особи-2 в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.
Крім того, про належне повідомлення вказаних представників у справі про розгляд апеляційної скарги свідчить, також, повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками ухвали суду.
Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та без участі представників позивача та третьої особи-2, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Представники відповідача та третьої особи-1 надали відзиви на апеляційну скаргу та усні пояснення по справі, відповідно до яких заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзивів, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-1, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2009 між відповідачем (Кредитор) та третьою особою-1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 08/09/11, за умовами якого відповідач зобов’язався надати третій особі-1 у межах не відновлювальної кредитної лінії кредит у розмірі 18 350 000,00 грн. на строк з 23.03.2009 по 02.02.2010 з оплатою 16,50 % річних, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом.
23.03.2009, в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи-1 за кредитним договором №08/09/11, між позивачем (Іпотекодавцем) та відповідачем (Іпотекодержателем) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 806, предметом якого є нежитлові будівлі – комплекс: літ. «С» нежитлова будівля (прохідна) площею 16,9 кв.м.; літ «О» нежитлова будівля (склад) – площею 74,9 кв. м.; літ «М» нежитлова будівля з навісом та підвалом – площею 2 364,1 кв.м.; літ. «П» нежитлова будівля (склад) – площею 988,4 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 300, загальною площею 3 444,3 кв.м., що належить на праві власності ТОВ виробничо-заготівельній фірмі «Унікум».
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в порушення умов договору № 08/09/11 від 23.03.2009 Акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк» не повернуто відповідачу кредит та не сплачено проценти за користування кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору № 08/09/11 від 23.03.2009, внаслідок чого у третьої особи-1 утворилась заборгованість перед відповідачем.
Матеріали справи свідчать, що 12.01.2010 відповідачем направлено Акціонерному комерційному банку «Східно-Європейський банк» заяву про визнання кредитором, зокрема за кредитним договором № 08/09/11 від 23.03.2009 у сумі 18 350 000,00 грн.
Листом № 1210 від 23.03.2010 третьою особою-1 визнано Національний банк України, в порядку ст. 93 Закону України «Про банки та банківську діяльність», кредитором та акцептовано його вимоги на загальну суму 190 962 526,70 грн. за кредитним договором від 07.11.2008 року № 78/11-08/СТ.
22.06.2010 відповідач направив позивачу претензію від 21.06.2010 № 06-109/, відповідно до якої повідомив останнього про невиконання позичальником зобов’язання за кредитним договором № 08/09/11 від 23.03.2009 та звернення в подальшому стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису або іншим способом, визначеним кредитними договорами та іпотечними договорами, або чинним законодавством.
Вказана претензія № 06-109 від 21.06.2010 отримана позивачем 25.06.2010, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
13.08.2010 листом № 06-204/17968 відповідач повідомив третю особу-1 про звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до п. 15.8.1 та п. 15.8.2 договору іпотеки від 23.03.2009, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов’язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з п. 20 вказаного договору, Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.
13.10.2010 державним нотаріусом Кузьмичем В.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 2-2424, на договорі іпотеки на підставі поданої відповідачем заяви та документів.
В обґрунтування позовних вимог про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №2-2424 від 13.10.2010, позивач посилається на те, що на момент вчинення відповідної нотаріальної дії між сторонами існує спір щодо розрахунків за Кредитним договором № 08/09/11 від 23.03.2009 та за Іпотечним договором від 23.03.2011.
Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача, беручи до уваги наступне.
Згідно зі статтею 20 Закону України „Про заставу” та статті 33 Закону України „Про іпотеку”, реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, проводиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України “Про нотаріат”).
Статтею 89 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 283 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (далі –Інструкція), передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та умов іпотечного договору здійснюється нотаріусами після спливу 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення.
Колегія суддів вважає, що вказана норма не передбачає обов’язку нотаріуса особисто надіслати боржнику письмову вимогу про усунення порушення. Вимогу про усунення порушення було надіслано відповідачем у визначений Інструкцією термін, а відсутність відповіді позивача на отриману ним вимогу не може вважатись доказом наявності спору чи доказом того, що він не погоджується з отриманим ним розрахунком боргу.
Враховуючи наведені норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що у заяві про вчинення виконавчого напису зазначено всі необхідні дані, передбачені Інструкцією, а виконавчий напис №2-2424 від 13.10.2010 містить всі необхідні дані, передбачені статтею 89 Закону України “Про нотаріат”.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі про те, що між сторонами існує спір, оскільки позивач оскаржив іпотечний договір, укладений між позивачем та відповідачем в забезпечення умов кредитного договору № 08/09/11 від 23.03.2009, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки як встановлено колегією суддів, постановою Вищого господарського суду від 19.07.2011 по справі 4/16-57/188 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 та рішення Господарського суду м. Києва від 05.04.2011 у справі № 4/16-57/188, якими відмовлено ТОВ Виробничо-заготівельна фірма «Унікум» у задоволенні позову. Крім того, колегією суддів слід зазначити, що предметом розгляду справи №4/16-57/188 є визнання недійсним Іпотечного договору від 10.02.2009, а спір по даній справі виник на підставі Іпотечного договору від 23.03.2009.
Інші доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція дійшла висновку про недоведеність матеріалами справи наявності умов, за яких є підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2-2424 від 13.10.2010.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельна фірма «Унікум» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2011.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельна фірма «Унікум» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 – без змін.
Матеріали справи № 54/241 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді