КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2011 № 49/207-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів:
при секретарі:
від заявника не з’явився;
від апелянта ОСОБА_1 – представник за дов. б/н від 01.06.2008р.;
від боржника не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД”
на ухвалу Господарського суду
міста Києва
від 07.07.2010р.
справа №49/207-б (суддя Голова тюк Л.Д.)
за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД”
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі – заявник) у липні 2008 року звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2010р. у справі №49/207-б визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю „Теххімуніверсал”: Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва у сумі 58 936, 49 грн; Київське міське відділення Центральної міжрайонної виконавчої дирекції ФСС з тимчасової втрати працездатності у сумі 1 053, 98 грн.; Управління виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві у сумі 116,80 грн.; Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва у сумі 14 151, 28; грн.; Управління міського господарства Вінницької міської ради у сумі 39 508, 00 грн.; арбітражного керуючого ОСОБА_2 у сумі –21 435,32 грн. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Затверджено реєстр вимог кредитора боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Теххімуніверсал” (ідентифікаційний код 30111940) на загальну суму 135 201, 87 грн. Зобов’язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю „Теххімуніверсал” (ідентифікаційний код 30111940) арбітражного керуючого ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня винесення даної ухвали повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів. Зобов’язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю „Теххімуніверсал” (ідентифікаційний код 30111940) арбітражного керуючого ОСОБА_2 надати суду у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.
Не погоджуючись із даною ухвалою попереднього засідання, ТОВ “Теххімуніверсал” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 07.07.2010р. у справі № 49/207-б.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” на ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 07.07.2010 р. у справі №49/207-б залишено без задоволення. Ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 07.07.2010 р. у справі № 49/207-б залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. у справі №49/207-б скасовано. Справу №49/207-б передано до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з’ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2011р. у справі № 49/207-б, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/1/14 від 15.08.2011р. в зв’язку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №49/207-б було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Зубець Л.П., Лосєв А.М.
Заявник письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представник заявника в засідання Київського апеляційного господарського суду 16.08.2011р. не з’явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2011р. та поштовим повідомленням №79762298.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. у справі №49/207-б розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник заявника в засідання Київського апеляційного господарського суду 30.08.2011р. вдруге не з’явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р.
Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, представник заявника не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 30.08.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” - задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2008р. порушено провадження у справі № 49/207-б з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, передбачених статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та призначено розгляд справи на 18.08.2008.
Постановою Господарського суду міста Києва від 18.08.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута –арбітражного керуючого ОСОБА_2
На виконання вимог Постанови Господарського суду міста Києва від 18.08.2008 у справі № 49/207-б ліквідатором було подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано у газеті “Голос України” № 187 (4437) від 02.10.2008 (копія примірника газети знаходиться у матеріалах справи).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2009р. було перейдено на загальну процедуру у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” (код 30111940), визнано розмір вимог кредитора Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яке подало заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” (код 30111940), на суму 58 541,49 грн., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 (Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1 від 01.03.2007, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії 01.03.2007 НОМЕР_2) та призначено наступне судове попереднє засідання на 10.03.2010.
Боржник наприкінці 2009 року звернувся до Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства з відповідною скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_2.
Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства в свою чергу у листі – відповіді зазначило, що наказом Державного департаменту з питань банкрутства, за результатами проведення позапланової перевірки, ліцензію арбітражного керуючого ОСОБА_2 було анульовано.
20.08.2010р. боржник повторно звернувся до Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства з проханням роз’яснити ситуацію стосовно повноважень ОСОБА_2.
03.09.2010р. Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства надало лист-відповідь на вищевикладене звернення відповідно до якого – ліцензію арбітражного керуючого ОСОБА_2 анульовано на підставі Наказу Державного департаменту з питань банкрутства від 15.01.2010р. за №7.
07.09.2010р. боржник звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про усунення ОСОБА_2 від виконання обов’язків арбітражного керуючого (ліквідатора) під час провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД”.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2010р. усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання ним своїх обов’язків.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 незважаючи на анулювання 15.01.2010р. його ліцензії продовжував виконувати обов’язки арбітражного керуючого (ліквідатора, розпорядника майна) під час провадження у даній справі про банкрутство до 10.09.2010р.
При цьому апеляційний суд враховує, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції був обізнаний про зазначені обставини. Так, що 05.05.2010р. до господарського суду першої інстанції від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київської області надійшло клопотання про усунення арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання ним обов’язків під час провадження у справах про банкрутство у зв’язку з тим, що ліцензію арбітражного керуючого ОСОБА_2 анульовано на підставі Наказу Державного департаменту з питань банкрутства від 15.01.2010р. за №7.
Також додатково 27.05.201р. та 20.07.2010р. від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київської області надійшли листи, в яких зазначалося, що ОСОБА_2 не має права на здійснення повноважень арбітражного керуючого.
Відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” обов`язки.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.
Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 6 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Пункт 5 зазначеної статті встановлює, що арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
При цьому, відповідно до. п. 9 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.
Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України
В зв’язку з вищевикладеним Київський апеляційний господарський суд вважає що під час прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, оскільки арбітражний керуючий відповідно до норм чинного законодавства не мав права виконувати свої обв’язки.
Таким чином, згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. по даній справі підлягає скасуванню, з підстав неповного з’ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” – задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Теххімуніверсал ЛТД” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2010р. у справі № 49/207-б скасувати.
3. Матеріали справи № 49/207-б повернути до Господарського суду міста Києва на стадію підготовчого засідання.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді