ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

25.08.2011                                                             Справа  № 5008/990/2011

Розглянувши матеріали

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфіш”, м. Тернопіль

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст

Про стягнення 1321,49 грн. заборгованості, у тому числі 1266,31 грн. основного боргу за договором поставки, 15,19 грн. втрат від інфляції, 8,85 грн. річних, 31,14 грн. пені,

                                                        Cуддя  Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

від позивача   –ОСОБА_1, представник по дов. від 09.08.2011 року;

від  відповідача   –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст” про стягнення 1321,49 грн. заборгованості, у тому числі 1266,31 грн. основного боргу за договором поставки, 15,19 грн. втрат від інфляції, 8,85 грн. річних, 31,14 грн. пені.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказує на те, що його вимоги підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором поставки №152/1 від 22.07.2010 року, видатковими накладними від 04.04.2011 року №РН-0001217, від 12.04.2011 року №РН-0001340, від 18.04.2011 року №РН-0001462, розрахунком позовних вимог, а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1266,31 грн.,  у тому числі 1266,31 грн. основного боргу за договором поставки, 15,19 грн. втрат від інфляції, 8,85 грн. річних, 31,14 грн. пені.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання на виклик суду не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, тому суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі  укладено Договір поставки №152/1 від 28 липня 2010 року, відповідно до умов якого позивач зобов’язується протягом строку дії договору поставляти, а відповідач зобов’язується належним чином прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах цього договору (пункт 1 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна товару зазначається у накладних та рахунках, які є невід’ємною частиною договору.

Видатковими накладними, підписаними відповідачем (від04.04.2011 року №РН-0001217, від 12.04.2011 року №РН-0001340, від 18.04.2011 року №РН-0001462),  повністю підтверджено отримання відповідачем товару на загальну суму 2271,82 грн.

Пункт 4.3 договору зобов’язує відповідача сплатити вартість товару протягом 7  календарних днів, включаючи дату отримання товару.

Однак відповідач, порушивши вказаний пункт договору, розрахувався за отриманий товар лише частково, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 1266,31 грн., що послугувало підставою для звернення позивача з претензією №16 від 02.06.2011 року з вимогою оплатити цю заборгованість, однак відповідач не надав  відповіді на неї, борг не сплатив,  відтак позивач звернувся до суду для стягнення такої у примусовому порядку.

Заслухавши доводи представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та задовольняє його у повному обсязі з наступним обґрунтуванням.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що  суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Так, зобов’язання не виконане відповідачем  у частині оплати отриманого товару, тим самим порушено пункти 1 та 4.3 Договору.

На підставі цих норм права з відповідача належить стягнути на користь позивача 1266,31 грн. основного боргу, наявність якого повністю підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, на підставі згаданої норми, з відповідача належить стягнути на користь позивача 15,19 грн. втрат від інфляції та 8,85 грн. річних, нарахованих позивачем та перевірених судом.

Відповідно до пункту 4.4 Договору, а також ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати вартості товару у розмірі 31,14 грн. за період з 20.04.2011 року по 20.07.2011 року з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань”, яка також підлягає до стягнення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст” (код ЄДРПОУ: 36648137, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Зарічна, 23/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфіш” (код ЄДРПОУ: 35787245, м. Тернопіль, вул. Старий Ринок, 5) суму 1321,49 грн. (одну тисячу триста двадцять одну  грн. 49 коп.), з яких 1266,31 грн. основний борг за поставлений товар, 15,19 грн. втрати від інфляції, 8,85 грн. річні, 31,14 грн. пеня, а також 448 грн. (чотириста сорок вісім грн. 00 коп.) у відшкодування судових витрат, у тому числі 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Л. М. Якимчук

Повний текст рішення виготовлено і підписано 29.08.2011 року.