Комінтернівський районний суд Одеської області

  Справа №  2-350/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2011 смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області  в складі:

судді Іванчука В.І.

при секретарі Антипової Л.А.,

 розглянувши у судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача   яка не заявляє самостійні вимоги Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно,   та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю  третьої особи на стороні відповідача   яка не заявляє самостійні вимоги Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

 ВСТАНОВИВ:

             Позивачка ОСОБА_1 звернулась   із позовом до  ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача   яка не заявляє самостійні вимоги Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно,  та просить  визнати за нею право приватної власності на 1\2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1, частина якого залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні позивачка, та її представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали, та в обґрунтування заявлених позовних вимог послалися на наступне:

01.11.1978 року в Комінтернівській районній державній нотаріальній конторі Одеської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 одержали свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, а саме на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, тобто кожен з них отримав по 1/3 частині будинку.

29.09.1992 року в Комінтернівській районній державній нотаріальній конторі Одеської області ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким заповідала ОСОБА_1, ОСОБА_2 належну їй частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в віці 49 років померла її мати - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть відділу РАГС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області зроблено запис за №68.

Згідно зі ст. 1268 п. 3 ЦК України вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину.

В даний час, відповідно до вимог ст.ст. 1269 та 1270 ЦК України вона вчинила дії по прийняттю спадщини, а саме звернулась з заявою про прийняття спадщини до Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області.

Однак, у зв'язку з тим, що при житті, ОСОБА_3 не зареєструвала право власності в Комінтернівському районному бюро технічної інвентаризації Одеської області на належну їй частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, а згідно ст. 331 ЦК України, який діє з 01 січня 2004 року, право приватної власності у громадян на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації,  їй рекомендовано звернутись до суду.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 заявлені вимоги   не підтримали, та надали до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, за участю  третьої особи на стороні відповідача   яка не заявляє самостійні вимоги Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, а саме визнання права приватної власності в порядку спадкування на 2\3 частині житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, заявлені вимоги підтримали, та в обґрунтування  зустрічних позовних вимог послалися на наступне:

В Комінтернівському районному суді Одеської області на розгляді знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.

Вказаний первісний позов обґрунтовано, зокрема, тим, що згідно із п. 3 ст. 1268 ЦК
України, ОСОБА_7 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття
спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов; зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову; вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідач вважає за необхідне пред'явити цей зустрічний позов про визнання права власності на спадкове майно по наступним підставам.

Відповідач, є власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на частину нерухомого майна він придбав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Комінтернівською нотаріальною конторою 01.11.1978 року № 1095 після бабусі ОСОБА_8.

Згідно з цим же свідоцтвом спадкоємцями ОСОБА_8 також були
ОСОБА_3 - його мати та ОСОБА_9 - його сестра, які
також отримали по 1/3 частини вказаного будинку. 29 листопада 2009 року за всіма
співвласниками було зареєстровано право власності Одеськім міжобласнім бюро технічний
інвентаризації.

          29 вересня 1992 року його мати - ОСОБА_3 склала заповіт, згідно
до якого вона зробила розпорядження відносно своєї частини будинку і заповіла її в рівних
долях йому і позивачці.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

На момент смерті матері (на час відкриття спадщини) він проживав спільно з нею
однією сім'єю у вказаному будинку і продовжує проживати в ньому по теперішній час, тобто
фактично з моменту її смерті відкрито володіє і управляє спадковим майном. Весь цей час він здійснював утримання всього будинку, оплачував комунальні послуги, електроенергію і
рахунки за постачання газу. Також проводив поточний і капітальний ремонт, підтримував
його в технічно справному стані.

Позивачка ж на момент смерті матері проживала за іншими адресами, де
продовжувала проживати більше 15 років. Із заявою про прийняття спадщини після матері не зверталася. У перебігу цього часу не брала участь в утриманні будинку, не підтримувала
його в технічно справному стані і жодним чином бажання прийняти спадщину не
висловлювала.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу УРСР 1963 року, саме ст.548 та ст.549, діючих на день відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
          Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно до ст. 553 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі
відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він
може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців,
закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або
окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне
скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив
жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України 2003 року передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або
постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі
відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про
прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Оскільки він фактично є власником 1/3 частини будинку на підставі
свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Комінтернівською нотаріальною
конторою 01.11.1978 року № 1095 після бабусі ОСОБА_8, та прийняв
спадщину після матері ОСОБА_3 - 1/3 частину житлового будинку з
надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 а позивачка - ОСОБА_9 не вчинила жодної з
дій, що свідчать про прийняття спадщині та не мешкала у спірному будинку на час відкриття спадщини, вважає, що за ним має бути визнано право власності на 2/3 частини будинку в порядку спадкоємства.

Таким чином, оскільки обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є
доцільним, та задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення
первісного позову, вважає, що вимоги за зустрічним позовом повинні бути об'єднані в одне
провадження з первісним позовом.

В подальшому в попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами позивачки ОСОБА_1 згодився, та просив суд визнати за ним право приватної власності на 1\2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 частина якого залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при попередьному розгляді справи  суд ухвалює судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 того ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

 Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_2 підлягають задоволенню,  з наступних  підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 01.11.1978 року державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за №1095 нащадками майна громадянина ОСОБА_5, померлого 27 березня 1978 року являються в рівних долях його дружина – ОСОБА_3, син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають в АДРЕСА_1.

Спадкове майно, на яке  видане свідоцтво, складається із цілого жилого будинку з надвірними господарчими спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 жилою площею 39,24 кв.м., які належали громадянці ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, нащадком якої був її син – ОСОБА_5, прийнявший спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області у віці 49 років померла ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть виконкому Комінтернівської   селищної   ради Комінтернівського району Одеської області зроблено актовий запис № 68.  

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно -   частина житлового будинку з надвірними господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, яка належала її на підставі  свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Одеської області від 01.11.1978 року та зареєстрованого в реєстрі за №1095.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).  

Статті 1217 цього ж Кодексу,  спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статті 1218 цього ж Кодексу,  до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Статті 1223 цього ж Кодексу,  право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька  фізичних  осіб,  незалежно  від  наявності  у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших  учасників цивільних відносин.

За життя,  29.09.1992 року  ОСОБА_3 в Комінтернівській  державній нотаріальній конторі Одеської області склала на ім’я ОСОБА_2 і ОСОБА_1  заповіт, згідно з яким заповідала  їм у рівних долях належну їй  частину житлового будинку з надвірними господарчими будівлями, розташований по АДРЕСА_1

Позивачка  ОСОБА_1,   звернулася до Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини  частини житлового будинку з господарчими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, однак їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку з господарчими спорудами, у зв’язку з тим, що  позивачкою не пред’явлено документ, що посвідчує право власності померлої ОСОБА_3 на цей житловий будинок з господарчими будівлями, та рекомендовано звернутися до суду.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємиць, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.

За таких обставин суд вважає можливим визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по  1/2 частині житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 що залишився після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 1216, 1217, 1218, 1261, 1266, 1268, 1274, 1275 ЦК України ст.ст. 130, 174, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –   

 ВИРІШИВ:

            Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.   

 Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на  1\2 частину   житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 по заповіту після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

 Визнати за ОСОБА_10  право приватної власності на  1\2 частину   житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 по заповіту після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

             Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя    В. І. Іванчук