Судове рішення #1776379
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

 

РІШЕННЯ

 

Іменем України

14.01.2008

Справа №2-28/14746-2007

 

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат», м. Глобине Полтавської області  

 

до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1, м. Керч

 

про стягнення 4 013,29 грн.

                                                                                             Суддя С. М. Альошина

 

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

 

Від позивача - Кузнецов О.М. - помічник юрисконсульта, довіреність № 2 від 03.01.2008 р. (довіреність у справі)

 

Від відповідача - не з'явився

 

Суть спору:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат»,                м. Глобине Полтавської області, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,                 м. Керч, про стягнення 4 013,29 грн., у тому числі 3 712,14 грн. заборгованості,            254,16 грн. пені та 3 % річних у сумі 46,99 грн.

 

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

 

Відповідач у засідання суду не з'явився, вимоги ухвал господарського суду АР Крим від 19.10.2007 р., від 13.11.2007 р. та від 03.12.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

                

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа  розглядається за наявними в ній матеріалами.

 

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, для надання сторонами додаткових доказів у справі.

 

Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України, у зв'язку з неявкою відповідача та для надання сторонами додаткових документів у справі.

 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд      

 

В С Т А Н О В И В:

 

22.06.2006 року між сторонами було укладено договір постачання товарів № 2389.

 

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 цього договору, у відповідності з цим договором продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) товар в асортименті та кількості, а покупець - прийняти цей товар та виплатити за нього обумовленому вартість на підставі накладної на поставку товару.

 

Пунктом 3.1. вищевказаного договору передбачалось, що оплата за поставлений товар проводиться покупцем готівкою, або безготівковим шляхом, на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі.

 

Так, на виконання умов цього договору, відповідачу було поставлено товар на суму 13 536,98 грн., що підтверджено товарними накладними, наявними у матеріалах справи.

 

Однак відповідач, у порушення п. 3.1. вищевказаного договору, свої зобов'язання виконав несвоєчасно та не у повному обсязі.

 

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено за отриману продукцію 9 343,21 грн. та частково повернено товар на суму 481,63 грн.

 

Таким чином, станом на 27.09.2007 р. заборгованість відповідача склала               3 712,14 грн.

 

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

 

Згідно з ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

 

Пунктом 4.1. даного договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець (відповідач) сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від сумі боргу за кожен день такої прострочки, а також відшкодовує продавцю всі збитки понесені ним у вигляді прямої шкоди.

 

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 

Тому, відповідачу нараховано пеню за період з 27 квітня по 27 вересня 2007 р. у розмірі 254,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

            

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

             

Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми боргу в сумі 46,99 грн.

 

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 4 013,29 грн., у тому числі 3 712,14 грн. основного боргу, 254,16 грн. пені та 3 % річних у сумі 46,99 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

 

Жодних заперечень стосовно предмету позову, зокрема, контррозрахунків на розрахунки позивача щодо стягнення пені та 3 % річних, відповідачем суду не представлено.

   

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

 

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

 

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

 

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане  21.01.2008 року.

        

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

 

1). Позов задовольнити.

 

2). Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» (39000, Полтавська область, Глобинський район,          м. Глобине, вул. Карла Маркса, 228, р/р 26006055231533 у ПГРУ КБ «Приватбанк», МФО 331531, ідентифікаційний код 25167451) 4 013,29 грн., у тому числі 3 712,14 грн. основного боргу, 254,16 грн. пені та 3 % річних у сумі 46,99 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

 

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація