ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2011 р. Справа № 2a-1821/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М.
за участю представників сторін:
прокурора Попова О.В.
від позивача Урядко Р.Я,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс"
про стягнення заборгованості в сумі 51396,51 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Долинський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 51396,51 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за товариством з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" рахується податковий борг на суму 51396,51 грн., який виник за період з 01.02.2011 року по 11.05.2011 року по податку на доходи фізичних осіб, який виник в результаті несплати податкових зобов’язань задекларованих відповідачем в податкових деклараціях. Відповідачу було вручено першу та другу податкові вимоги, однак, вони залишені ним без виконання.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача заборгованість з розрахункових рахунків ТзОВ “Живиця Плюс” у відповідності до вимог п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Живиця Плюс” зареєстроване як суб’єкт господарської діяльності та як платник податків, взяте на податковий облік в Долинській оДПІ.
За відповідачем рахується податковий борг на суму 51396,51 грн., що виник за період з 01.02.2011 року по 11.05.2011 року по податку на доходи фізичних осіб в результаті несплати податкових зобов’язань задекларованих відповідачем в податкових деклараціях.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про систему поподаткування", а також нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.
При вирішенні даної справи суд керується нормами зазначених Законів та інших підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.
Із змісту статті 16 Податкового кодексу України вбачаєтсья, що вона визначає обв’язки платника податків.
В підпункті 16.1.4. ст. 16 Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п.9.1.2 п.9.1. ст.7. 9 Податкового кодексу України на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів.
Як вбачається з пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 49.1 Статтею 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.129.1.1. Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу було вручено першу податкову вимогу №1/466 від 24.11.2010 року та другу податкову вимогу №2/483 від 24.12.2010 року. Податкові вимоги отримані головним бухгалтером ТзОВ “Живиця Плюс”, що засвідчується відповідними підписами на корінцях, однак, відповідач не виконав вимоги ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та не сплатив узгоджену суму податкового боргу.
В підпункті 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, за змістом вимог якої податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 51396,51 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, довідкою про суми податкового боргу платника податків з 01.02.2011 року по 11.05.2011 року №820, а також першою та другою податковими вимогами від 24.11.2010 року та від 24.12.2010 року, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року. Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.
Відповідно до вимог пунктів 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс", 77552, вул. Заводська, 4, м. Долина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33208356 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 51396,51 грн. (п'ятдесят одна тисяча триста дев'яносто шість гривень 51 коп.) з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.