ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2008 р.

Справа  № 9/3-08-135

За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”

До відповідача:  товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод”   

Про  стягнення 78142,27 грн.

                                                                                                                                                                                                           Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача:   Остапов В.В. дов. №6 від 02.01.2008р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:  Позивач Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю  „Іллічівський судноремонтний завод”    заборгованості в сумі 78142,27 грн.

          Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, але не з'явився, відзив на позов не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

          ВСТАНОВИВ:          

На підставі договору №49-39-05-/164-0 ДП „Іллічівський морський торговельний порт”  та Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод”  дійшли згоди щодо взаємовідносин та розмежування господарської компетенції при використанні майна комплексу бази відпочинку „Радужний”, що знаходиться на балансі позивача.

Згідно з п.п. 2.2.4, 2.2.5 договору відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати порту, пов’язані з оплатою земельного податку та загальноексплуатаційні витрати.

З метою визначення зазначених вище витрат порту на утримання будинків та території бази відпочинку між портом та відповідачем були укладені та підписані акти виконаних робіт, на підставі яких портом відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 78142,27 грн., а саме: №11836 від 26.09.2007р. на суму 2064,41 грн., №11837 від 26.09.2007р. на суму 7797,04 грн., №11838 від 26.09.2007р. на суму 21384 грн., №13338 від 29.10.2007р. на суму 2064,41 грн., №13339 від 29.10.2007р. на суму 21384грн., №13340 від 12.11.2007р.  на суму 21384 грн.,  №15124 від 12.11.2077р. на суму 2064,41 грн.

Зазначені рахунки відповідачем у добровільному порядку не оплачені.

У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, оскільки відповідачу також були виставлені рахунки на загальну суму 23448,41 грн., а саме: №17873 від 20.12.2007р. на суму 2064,41 грн., №17874 від 20.12.2007р. на суму 21384 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 101 590,68 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав і інтересів встановлені, зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р.

Відповідно до п. 1 ст. 11  Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані  виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок суми заборгованості, згідно якого борг відповідача становить 101 590,68 грн.

Відповідач не надав суду належних доказів щодо виконання умов договору, тому позовні вимоги обґрунтовані та  підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

           Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” (68001 Одеська область м. Іллічівськ вул. Космонавтів, 61, код 32333962, р/р 2600531173901 в ФАБ „Південний” МФО 328663) на користь  Державного підприємства  „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область,  м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26008301360029 в Воднотранспортному відділенні ПІБ м. Іллічівська МФО 328124)  основний борг в сумі 101 590 /сто одна тисяча п’ятсот дев’яносто/ грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита  в сумі 1015 /одна тисяча п’ятнадцять/ грн. 68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.