ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2008 р.

Справа  № 5/329-07-8305

За позовом: відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж

до відповідача: дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”       

про стягнення 1 087, 16 грн.     

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Гринченко Ф.С., на підставі довіреності.

від відповідача: Косинська С.П., на підставі довіреності.

Під час розгляду справи у судових засіданнях оголошувались перерви з 12.12.2007 року до 24.12.2007 року, з 11.02.2008 року до 15.02.2008 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.   

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж звернулось господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з філії „Іванівський райавтодор” дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 1 087, 16 грн.

З боку дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” просить суд у задоволенні позову відмовити, а також зазначає про те, що філія „Іванівський райавтодор” дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” не наділена функціями юридичної особи.

Позивач звернувся до суду із заяву про заміну неналежного відповідача, яку судом було задоволено та замінено відповідача по справі на належного, а саме: дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.

Згідно до наданого відзиву, та пояснень представника відповідача у судових засіданнях, відповідач позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях були досліджені судом та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін суд встановив:

Між енергопостачальними компаніями, правонаступником яких є відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”, абонентами та споживачами, правонаступником яких є дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” неодноразово укладались договори на постачання електроенергії та користування електроенергією, а саме договори № 34 від 20.06.1994 року, № 34 від 18.02.2002 року, № 34 від 22.02.2005 року, предметом яких було постачання електричної енергії позивачем та її послідуюча оплата відповідачем.

За умовами та на підставі укладених договорів, позивачем відповідачу постачалась електрична енергія, яка сплачувалась відповідачем та його структурними підрозділами.

В матеріалах справи наявне рішення Іванівського районного суду Одеської області від 16 лютого 2007 року за позовом відкритого акціонерного товариства «ЕК Одесаобленерго»в особі Іванівського району електричних мереж до відповідача Белогубова Володимира Андрійовича про стягнення збитків у сумі 1 087, 16 грн.

З вказаного рішення видно, що судом розглядались вимоги відкритого акціонерного товариства «ЕК Одесаобленерго»в особі Іванівського району електричних мереж про стягнення спірної заборгованості, а також вбачається, що під час розгляду справи судом було досліджено документи та встановлено, що у період виникнення спірної заборгованості квартира у якій споживалась електрична енергія була власністю Іванівського районного ШРБУ, а згодом його правонаступника філії „Іванівський райавтодор” дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.

У відповідності з ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як видно із статуту дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” наявного в матеріалах справи, воно є юридичною особою, та воно несе відповідальність за своїми зобов’язаннями. Підприємство може створювати філії, а також інші відособлені підрозділи.

В матеріалах справи також наявне положення філії «Іванівський райавтодор»дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”. Відповідно до вказаного положення філія «Іванівський райавтодор»дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” є відособленим структурним підрозділом дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, філія не є юридичною особою, а підприємство несе відповідальність по зобов’язанням філії.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно пункту 4 статті 317 Цивільного кодексу України власність зобов’язує. Судом було встановлено, що на об’єкт якій належав відповідачу по справі постачалась електрична енергія.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що саме відповідачем у спірний період споживалась електроенергія, а від тим у нього перед позивачем виникли зобов’язання по сплаті спожитої електроенергії.   

Факт споживання електроенергії підтверджуються довідкою про кількість спожитої електроенергії та картками контрольного зняття показників електролічильника.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач розрахунки за спожиту електроенергію проводив неналежним чином в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем, утворилась заборгованість в розмірі 1 087, 16 грн.

Доводи відповідача про безпідставність позовних вимог, що викладені у відзиві на позов, його посилання на відсутність зазначеного об’єкту у переліку на які здійснюється постачання електроенергії судом, а від тим і відсутності зобов’язань по сплаті за спожиту ним електроенергію судом сприймаються критично, оскільки спростовуються документами дослідженими судом та наявними в матеріалах справи, а також поясненнями наданими в судових засіданнях на протязі розгляду справи.

Таким чином, в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду належним чином відсутності цієї заборгованості або надано докази які би спростували позовні вимоги позивача в цій частині.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 1 087, 16 грн.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

     Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, код 32018511 (м. Одеса, вул. Грушевського, 49) на користь на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»в особі Іванівського району електричних мереж (Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Горького, 1) код 26302322, а саме:

-          1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 16 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.

-          102 (сто дві) грн. державного мита.

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат по сплаті за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 27.02.2008 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.