ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" лютого 2008 р. | Справа № 8/282-07-8737 |
Позивач: Закрите акціонерне товариство „Автокард”
Відповідач: ТОВ Підприємство з іноземними інвестиціями „Ревес-Україна”
Про стягнення 23 268,52 грн.
Суддя Атанова Т.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився.
Суть спору: Закрите акціонерне товариство „Автокард” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ Підприємства з іноземними інвестиціями „Ревес-Україна” про стягнення заборгованості у сумі 23 268,52 грн. за договором від 10.11.2004р. за № АК 2937.
11.02.2008р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
18.02.2008р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли додаткові документи: Статут, рахунки та інші документи, які стосуються договору від 19.11.2004р. та договору № 293702.
Представники сторін у судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені за юридичною адресою, про що свідчать поштові повідомлення, відповідач відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
10 листопада 2004 року між ТОВ Підприємством з іноземними інвестиціями „Ревес-Україна” та Закритим акціонерним товариством „Автокард” був укладений договір за № АК 2937.
Відповідно до умов вищезазначеного договору ЗАТ „Автокард” зобов’язалось від свого імені, по дорученню, за рахунок ТОВ Підприємства з іноземними інвестиціями „Ревес-Україна” та за винагороду придбати у торговельних точках нафтопродукти, інші товари та послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів на території України; послуги по заправлянню нафтопродуктами, послуги автосервісу та дорожнього сервісу для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів за межами митної території України та інші послуги, передбачені розділом 1 договору.
У свою чергу ТОВ Підприємство з іноземними інвестиціями „Ревес-Україна” зобов’язалось оплатити товар та надані послуги у порядок та в строки, передбачені договором.
Як вважає позивач, на виконання умов договору від 10.11.2004р. ЗАТ „Автокард” надало відповідачу товари та послуги на загальну суму 130 768,52 грн. та підтверджує це актами приймання-передачі товарів, послуг та звірки розрахунків від 31.08.2007р., від
30.09.2007р., від 31.10.2007р., які складені до договору № АК 2937 від 19.11.2004р., звітами комісіонера, картками та чеками.
ТОВ Підприємство з іноземними інвестиціями „Ревес-Україна” за отримані товари та послуги розрахувалось частково, у сумі 107 500,00 грн., внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у сумі 23 268,52 грн.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ „Автокард” задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовна заява по формі та змісту повинна відповідати вимогам ст. 54, ст. 57 ГПК України, у тому числі пункту 5 ст. 54 ГПК України, згідно якого позивач зобов’язаний зазначити у позовній заяві виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перелічив докази, які їх підтверджують, та надати належні докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.
У зв’язку з тим, що позивачем не були додані до позову належні документи, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, ухвалами суду від 19.12.2007р., від 18.01.2008р., від 01.02.2008р. суд зобов’язав позивача надати: первісні документи, накладні, так як акти звірки розрахунків, на які посилається позивач –це документи, по яким бухгалтери звіряють бухгалтерські облікові операції, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами: договором, накладними, рахунками. Також суд зобов’язав надати Додатки №№ 1, 2 до договору від 10.11.2004р.; договір від 30.09.2007р., договір від 31.10.2007р., на які позивач посилається у позовній заяві від 30.11.2007р.; належні докази, які підтверджують викладені у позові обставини, так як акти звірки розрахунків, надані позивачем, складені не до договору від 10.11.2004р., який є предметом спору.
ЗАТ „Автокард” на вимогу суду, без поважних причин, не надало витребувані документи, які б підтверджували його позовні вимоги, а саме: первісні документи, накладні, Додатки №№ 1, 2 до договору від 10.11.2004р., договір від 30.09.2007р., договір від 31.10.2007р., акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.01.2008р.
Додатки №1, №2 та звіти комісіонера, які позивач додав до заяви про уточнення позовних вимог, акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.01.2008р. відносяться до договору від 19.11.2004р. та до договору за № 293702.
Відповідно до цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст.9) - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, посилання позивача на акти звірки розрахунків сторін, як на первинні документи, суд до уваги не приймає, Крім того, акти звірки розрахунків, надані позивачем, складені не до договору від 10.11.2004р., який є предметом спору, а до іншого договору, а саме до договору від 19.11.2004р., про що зазначено у актах звірки розрахунків від 31.08.2007р., від 30.09.2007р., від 31.10.2007р. та у акті звірки розрахунків станом на 01.01.2008р.
Крім того, відповідно до п.7.9. договору від 10.11.2004р. картка „Автокард” є технічним засобом отримання товарів та послуг у торгівельних точках системи „Автокард” та не являється платіжним засобом.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Під виконанням зобов’язань, проведених належним чином, слід вважати виконання їх сторонами з додержанням визначених у договорі певних умов.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги ЗАТ „Автокард” не ґрунтуються на матеріалах справи, є непереконливими, а обставини, на які позивач посилається у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог, не доведені певними засобами доказування.
З таких підстав, суд вважає що ЗАТ „Автокард” у позові слід відмовити.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на позивача покладаються витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його прийняття.
Суддя Атанова Т.О.