ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" лютого 2008 р. | Справа № 9/317-07-8600 |
За позовом: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Одеський комбінат хлібопродуктів"
До відповідача: Державної акціонерної компанії „Хліб України"
Про визнання права власності
Суддя Бакланова Н.В.
Представники:
Від позивача: Самохін Є.А. дов. №493/02 від 07.11.2005р.
Від відповідача: Синяк Т.М. дов. №02-14/100 від 16.11.2007р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач Дочірнє підприємство ДАК „Хліб України" „Одеський комбінат хлібопродуктів" звернувся до відповідача Державної акціонерної компанії „Хліб України" з позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1347 кв.м, згідно технічного паспорту від 22.06.2007р., що розташоване у м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 247.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно п. 2 Постанови КМУ від 05.11.1997 р. № 1218 Кабінет Міністрів України зобов’язав Міністерство агропромислового комплексу передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Хліб України»державне майно підприємств, зазначених у Додатку № 3, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії, в якому значиться Одеський комбінат хлібопродуктів.
Згідно Статуту дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський комбінат хлібопродуктів”, зареєстрованому Ленінською райадміністрацією Одеського міськвиконкому 05.10.2001 р., підприємство створено шляхом реорганізації державного підприємства Одеський комбінат хлібопродуктів на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.1997 р. № 1218 “Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств” рішенням Спостережної ради Державної акціонерної компанії “Хліб України” від 10.03.1998 р. протокол № 3, зареєстроване Ленінською райадміністрацією м. Одеси, реєстраційний № 1267 від 25.05.98 р.
Позивач стверджує, що на момент прийняття Постанови КМУ від 05.11.1997 р. № 1218, згідно якої до статутного фонду Компанії було передано майно Одеського КХП, станом на 01.12.1997 р. був зроблений баланс ОКХП та проведена відповідна інвентаризація майна. За результатами реорганізації Одеського КХП в ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»майно Одеського КХП було передано до статутного фонду ДАК «Хліб України»за виключенням складу - автомайстерні.
Вказаний об’єкт є об’єктом соцкультпобуту та був побудований за власні кошти членів трудового колективу.
З моменту створення ДП ДАК «Хліб України» «Одеський КХП»та по теперішній час спірний об’єкт знаходиться в повному господарському віданні підприємства.
Довідкою №1 від 19.11.2007р., виданої директором ДП „Одеський комбінат хлібопродуктів” ДАК ”Хліб України”, підтверджується, що починаючи з 1996р. вказаний об’єкт рахується на балансі ДП „Одеський комбінат хлібопродуктів” ДАК ”Хліб України”.
ДП ДАК «Хліб України» «Одеський КХП»здійснює у відносинах спірного об’єкту всі дії, які свідчать, що він є власністю підприємства: володіння, розпорядження, користування, як це передбачено ст.ст. 317-318 Цивільного кодексу України.
ДАК «Хліб України»не має доказів того, що на момент його утворення у статутному фонді була врахована вартість майна, саме складу-автомайстерні, що знаходиться на балансі та в веденні ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП», і що вартість цього об’єкта увійшла до суми статутного фонду.
ДАК «Хліб України»не надав доказів того, що на момент утворення компанії вказане майно передавалось до статутного фонду. Позивач надав докази, що склад-автомайстерня знаходиться на балансі підприємства та введенні в експлуатацію за кошти підприємства. Майно передано від ДАК «Хліб України»до статутного фонду дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»«Одеський КХП», в обмін на корпоративні права, на що вказують данні бухгалтерського обліку.
З моменту знаходження спірного майна на балансі ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП», останній провів поліпшення та зміни у стані вказаного майна. З 1995 р. ДАК «Хліб України»не приймало ніякої участі у зберіганні чи поліпшенні вказаного майна, навпаки ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»проводило такі дії, і в силу ст. 316 ЦК України вважається власником майна, так як в указаній статті передбачено, що право власності –є право особи на річ (майно), яке воно здійснюється у відповідності із законом по своєї волі, незалежно від волі інших осіб.
Вищевказане свідчить про правомірність вимог ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»відносно визнання права власності на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса Миколаївська дорога, 247.
Відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.
22.08.1996 р. Постановою Кабінету Міністрів № 1000 було створено Державну акціонерну компанію «Хліб України»у формі відкритого акціонерного товариства. Компанія є правонаступником прав та обов’язків Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства та продовольства.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 р. № 1218 «Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств»статутний фонд ДАК «Хліб України»сформований шляхом передачі майна державних підприємств, в тому числі і майна ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП».
Постановою КМУ від 14.03.2001 р. № 240 був затверджений новий статут Державної акціонерної компанії «Хліб України», згідно якого майно ДАК «Хліб України», яке входить до статутного фонду та не підлягає приватизації, є власністю держави до прийняття спеціального рішення про приватизацію.
Відповідно до п. 29 Статуту ДАК «Хліб України»є власником майна, переданого у власність засновником та акціонерами. Засновником ДАК «Хліб України»є держава в особі Кабінету Міністрів України, який передав у власність ДАК «Хліб України»майно. Пунктом 34 Статуту Компанії передбачено, що до прийняття засновником окремого рішення про приватизацію майна Компанії до державної власності знаходиться 100 % її акцій.
Власником майна ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»є держава в особі Кабінету Міністрів України, який є засновником ДАК «Хліб України». При цьому ДП ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»згідно свого статуту (п. 4.3.), не є власником майна, переданого йому Компанією та знаходиться на його балансі. Майно знаходиться у користуванні підприємства, яке може здійснювати будь –які дії з майном тільки з дозволу Компанії.
Згідно п. 36 Статуту Компанії майно, передане засновником до статутного фонду Компанії, у тому числі кошти, належить Компанії на праві господарського відання.
Відповідно до ст.136 Господарського кодексу, п. 37 Статуту Компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд, здійснює відносно нього будь-які дії, які не суперечать законодавству, Статуту та діяльності Компанії.
Аналізуючи положення Статуту «ДАК «Хліб України», відповідач стверджує, що майно, яке передане Компанією дочірньому підприємству є власністю Компанії, не зважаючи на те, що його вартість відображається в бухгалтерському балансі дочірнього підприємства.
Отже, Компанія відхиляє вимоги позивача щодо визнання права власності на майно, в тому числі на нежитлове приміщення загальною площею 1347 кв.м., згідно технічного паспорту від 22.06.2007, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 247 за Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів», так як вважає, що вищезазначені об'єкти є власністю Компанії.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно
Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.
Відповідно до ст. 16 ЦК України судовий захист цивільних прав та інтересів особи здійснюється у спосіб, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, або іншим способом, що передбачений законодавством.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Вирішуючи спори, пов'язані з правом власності, суд виходить з того, що підтвердженням наявності такого права можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють безпосередньо самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (до нього переходить) право власності.
Володіння майном може ґрунтуватися на праві власності або на іншому титульному праві.
Для вирішення даного спору по суті та встановлення факту чи є позивач належним, суд вважає за необхідне зупинитись на правовому статусі ДАК “Хліб України” –чи є воно державним підприємством та статусі дочірнього підприємства “Одеського комбінату хлібопродуктів” –чи є воно державним унітарним (комерційним) підприємством у розумінні Господарського кодексу України.
Законодавство України ( ст.63 Господарського кодексу України) залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду поділяє підприємства на унітарні та корпоративні.
Як випливає із частини 4 ст. 63 ГКУ унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Ст.73 ГКУ визначає, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Згідно з ч.1 ст.74 цього Кодексу державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, дії на підставі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.
Таким чином, в розумінні Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є унітарним підприємством, яке утворене органом державної влади на базі державного майна та входить до сфери його управління.
Відповідачем не надано доказів, що дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»входить до сфери управління органів державної влади, оскільки, згідно Статуту дочірнього підприємства органом управління дочірнім підприємством є саме державна акціонерна компанія «Хліб України», яка не є органом державної влади.
Крім того частина 4 статті 73 ГКУ встановлює норму, за якою найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Як випливає із назви дочірнього підприємства в ній відсутні обов'язкові для визначення державного унітарного підприємства слова «державне підприємство».
Відповідно до частини восьмої статті 63 ГКУ підприємство визнається дочірнім у випадку існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст.126 цього Кодексу.
Як вже зазначалось вище дочірні підприємства ДАК “Хліб України” було утворено шляхом перетворення відповідно до Постанови КМУ від 05.11.1997 р. № 1218 на підставі рішень Спостережної ради ДАК “Хліб України”.
Відповідно до пункту 101 Статуту ДАК “Хліб України” у редакції постанови КМУ від 02.07. № 887 рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію дочірніх підприємств ДАК “Хліб України” приймає Кабінет Міністрів України, а у редакції Статуту від 14.03.2001 це рішення приймалось загальними зборами акціонерів.
Суд прийшов до висновку, що до внесення відповідних змін у Статути дочірніх підприємств ДАК “Хліб України”, дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»«Одеський КХП»не є державним унітарним (комерційним) підприємством.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з Постановою КМУ від 16.02.1999 р. № 220 ДАК “Хліб України” є відкритим акціонерним Товариством. Особливості створення відкритих акціонерних товариств шляхом корпоратизації визначені Указом Президента України “Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.1993 р. № 210/93 із змінами від 16.08.1999 р. та Положення про корпоратизацію підприємств, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508. Особливості порядку створення відкритих акціонерних товариств у процесі корпоратизації полягають у тому, що засновником таких товариств виступає лише одна особа – орган, уповноважений управляти державним майном. При створені ДАК “Хліб України” засновником компанії з боку держави виступив Кабінет міністрів України, як центральний орган державної виконавчої влади.
Однак, Кабінет Міністрів України розпорядженням “Про реструктуризацію ДАК “Хліб України” від 25.12.02 р. № 604 передбачав передачу ДАК “Хліб України” до сфери управління Мінагрополітики України.
Акціонерна компанія, маючи титул державної акціонерної компанії, не є державним підприємством. Саме тому, по відношенню до такого суб’єкта права, яким є ДАК “Хліб України”, не можна застосовувати Декрет Кабінету міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992 р. Управління державною акціонерною компанією, на відміну від державного підприємства, здійснюють органи управління компанії, визначені її Статутом та Законом України “Про господарські товариства”, а не міністерство.
Передача ДАК “Хліб України” до сфери управління Мінагрополітики України означало передачу в управління Мінагрополітики України належних державі корпоративних прав ( в даному випадку акцій) в порядку, визначеному Постановою КМУ “Про управління державними корпоративними правами” від 15.05.2000 р. № 791 із змінами і доповненнями від 16.05.2001 р.
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що корпоративними правами є “ право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах”.
Таким чином, на час створення ДП ДАК “Хліб України” “Одеський комбінат хлібопродуктів” власником майна переданого до статутного фонду ДАК «Хліб України»була саме Державна акціонерна компанія «Хліб України», яка відповідно до положень законів “Про господарські товариства”, “Про власність”, який діяв на той час, була власником свого майна і суб’єктом права колективної власності. На це вказував і лист Міністерства юстиції України від 05.11.01 р. № 19-9-8503, в якому пропонувалось передачу державного майна до статутних фондів державних акціонерних компаній визнати відчуженням із державної власності. Отже, з моменту передачі майна до статутного фонду компанії таке майно не відносилось до державної власності згідно законодавства, діючого на той час.
На сьогодні в законодавстві України існує колізія щодо визначення правового статусу майна, що передане до статутного фонду акціонерних компаній, 100 відсотків акцій яких перебуває в державній власності.
Як зазначено в листі Міністерства юстиції України від 22.05.2007 р. № 19-50-1940, якщо керуватися виключно цивілістичним підходом щодо належності майна, яке передано до статутного фонду господарських товариств, який базується на положеннях статей 115 Цивільного кодексу та 12 Закону “Про господарські товариства”, то господарське товариство у тому числі державна акціонерна компанія є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу. Водночас, аналіз положень Господарського кодексу та Закону “Про приватизацію державного майна” дає підстави вважати майно, яке передане до статутного фонду державного акціонерного товариства, державною власністю.
Але суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог, оскільки зміни у Статуті ДАК “Хліб України” щодо визначення статусу майна, були внесені тільки Постановою КМУ від 02.07.2007 р. № 887 “Про внесення змін до Статуту Державної акціонерної компанії “Хліб України”, а відповідні зміни до Статутів дочірніх підприємств ще не внесені, крім того, спірне майно на балансі відповідача не обліковується згідно копії балансу на 30.09.2007 р., навпаки, в балансі відповідача відображені довгострокові фінансові інвестиції направлені в дочірні підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський КХП». В розшифровці до зведеного балансу Відповідача станом на 22.11.2007р. зазначено, що саме фінансові інвестиції були направлені в Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський КХП».
Статутом Позивача (п. 4.3.) передбачено передачу майна Відповідачем Позивачу не у власність, а в користування. Означені правовідносини між Позивачем та Відповідачем не відповідають вимогам ст. 133 Господарського кодексу України, де передбачено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
Новою редакцією Цивільного кодексу України безоплатне користування майном взагалі не передбачене. Відповідно до ст. 759 ЦК України майно може передаватися в користування виключно за договором найму (оренди).
Суд зазначає, що орендні правовідносини передбачають знаходження майна на балансі орендодавця, котрий повинен нараховувати амортизаційні нарахування, повинна сплачуватись орендна плата. Договори оренди щодо переданого Позивачем майна не укладалися, а це майно, як вже зазначалось, обліковується Позивачем на його балансі, позивач нараховує амортизацію. Акти приймання-передачі будь-якого майна в безоплатне користування від Відповідача Позивачу не складалися. А майно обліковується на балансі Позивача і відповідно позивач нараховує амортизацію, що підтверджується фінансовою звітністю Позивача, де вказується розмір нарахованої амортизації.
Хоча і не визначено, що Позивач є господарським товариством, але застосувавши аналогію закону, яка передбачена ст. 8 Цивільного кодексу України, враховуючи ст.ст. 81,87 Цивільного кодексу України, до даних правовідносин можна застосувати правові норми глави 8 , п 1 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, в тому числі й об'єкти нерухомості, обладнання, інше майно, що має вартісне визначення.
Згідно ст. 12 Закону України „Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
В процесі розгляду справи зацікавленими сторонами процесу та іншими особами не було надано доказів, які б безпосередньо свідчили, про належність спірного майна у власності ДАК „Хліб України" після створення ДП ДАК „Хліб України" „Одеський комбінат хлібопродуктів".
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність вимог дочірнього підприємства ДАК „Хліб України" „Одеський комбінат хлібопродуктів” щодо визнання права власності на нежитлове приміщення складу-автомайстерні, розташовані у м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 247, загальною площею 1347 кв. м. згідно технічного паспорту від 22.06.07 р.
Ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГИК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Одеський комбінат хлібопродуктів" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва. 20) право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 1347 кв.м. згідно технічного паспорту від 22.06.07р.що розташоване у м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 247,
3. Стягнути з Державної акціонерної компанії „Хліб України" (01033 м. Київ вул. Саксаганського, 1, код 20047943) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Одеський комбінат хлібопродуктів" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 20) витрати на держмито в сумі 85 /вісімдесят п’ять/ , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бакланова Н.В.