ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/6741/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді   Кучми К.С.  , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов  Прокурора Центрально-Міського району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу  до  Криворізького інституту ім.П.Калнишевського Міжрегіональної Академії управління персоналом  про  стягнення заборгованості , –

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року заявник в інтересах держави в особі позивача на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого допустив недоїмку з жовтня по грудень 2010 року згідно із самостійно обчисленою сумою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь постановою суду в сумі 22 609 грн. 04 коп.  

16 червня 2011 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження, що підтверджується поштовим повідомленим, долученим до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення № 00210770). Відповідач протягом десяти днів не наддав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

У відповідності до положень ст.1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Криворізький інститут ім.П.Калнишевського Міжрегіональної Академії управління персоналом є платником страхових внесків (страхувальником)  на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866, відповідно до яких на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Частина 3 ст.18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV зазначає, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України.

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків, або звільнення від їх сплати.

Пунктом 12 ст.20 Закону регламентовано, що страхові внески підлягають сплати незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженою Постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003 р. підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).   

Так судом встановлено, що позивач надав відповідачу звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб суми нарахованих на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з жовтня по грудень 2010 року, відповідно до якого сплаті підлягає сума 35 569, 47 грн.

В зв’язку з несвоєчасною сплатою  страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносно даного підприємства було прийнято рішення №359 від (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення штрафу в розмірі 5 925, 14 грн. та нарахування пені в загальному розмірі 4 788, 88 грн. Вказане рішення отримане відповідачем та не оскаржене.

Таким чином, враховуючи заборгованість по страховим внескам за вказаний період на суму 35 569, 47 грн., накладені фінансові санкції на суму 10 714, 02 грн. та часткову сплату (за період з 21 січня 2011 року по 13 квітня 2011 року) в розмірі 23 674, 45 грн. відповідач має заборгованість по страховим внескам в розмірі (35 569, 47 грн. + 10 714, 02 грн. – 23 674, 45 грн.) 22 609, 04 грн.

Частиною 2 ст.106 вищезазначеного Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. При цьому ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ст.23 даного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 22 609, 04 грн., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

 На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Криворізького інституту ім. П.Калнишевського Міжрегіональної Академії управління персоналом на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу заборгованість в сумі 22 609, 04 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дев`ять гривень 04 коп.).   

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя                       

К.С. Кучма