У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    11 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Макарчук Л.В.

                                                       Суддів Курської А.Г.

Горбань В.В.

                                            при секретарі Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 05 квітня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

01 листопада 2010 року ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення   заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 вересня 2007 року між ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір на споживчі цілі в розмірі 162 000,00 доларів США. Відповідач належним чином не виконував умови договору щодо повернення грошових коштів з грудня 2009 року по жовтень 2010 року, внаслідок чого склалася заборгованість на зазначену суму. З відповідачем ОСОБА_6 уклався договір поруки, тому вона зобов’язана нести солідарну відповідальність. Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 373 715, 35 грн. та сплачені  судові витрати на суму 1 820 грн.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 17 лютого 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в особі Кримської філії.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 05 квітня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 373 715 грн. 35 коп., судові витрати в сумі 1 820 грн., а всього 1 375 535 грн. 35 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, посилається на порушення та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність встановлених судом обставин, що мають значення для справи. Вказує, що судом не враховано те, що його життя та здоров’я застраховані і за договором страхування вигодонабувачем є банк, тому стягнення заборгованості за кредитом підлягає стягненню з страхової компанії. Також вважає, що суд не мав права задовольняти позов про дострокове погашення несплаченої частини боргу за кредитним договором, оскільки це є грубим порушенням законодавства.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник третьої особи ПАТ «СК «АХА Страхування» просить рішення залишити без змін, вказує, що страхова компанія не є стороною кредитного договору та не повинна нести відповідальність за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог  ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,  які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце  розгляду  справи,  не перешкоджає розглядові справи,  тому  судова колегія вважає можливим розглянути  справу за відсутності  відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, повідомлених про час та місце розгляду  згідно з  вимогами  ст. 74 -  76 ЦПК України, неявка яких не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» заборгованості за кредитним договором та договором поруки в розмірі 1 373 715 грн. 35 коп., судові витрати в сумі 1 820 грн., а всього 1 375 535 грн. 35 коп., суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

С висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом вірно встановлено, що права і обов’язки сторін встановлені кредитним договором і договором поруки та іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи,  27 вересня 2007 року між ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» та ОСОБА_5, укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту в розмірі 162 000 доларів США, на строк до 08 вересня 2017 року із сплатою 13,5 відсотків річних.

Виконання зобов’язань забезпечено майновою порукою фізичної особи ОСОБА_6 за договором від 27 вересня  2007 року та іпотекою нерухомого майна.

З наданого позивачем розрахунку за кредитним договором вбачається, що станом на 07 жовтня 2010 року у відповідача склалася заборгованість в розмірі 140 219,84 доларів США, у тому числі прострочена заборгованість в розмірі 3 260 доларів США, загальна заборгованість за відсотками в розмірі 15 151,92 доларів США, у тому числі по простроченим відсоткам: 13 062,25 доларів США, по нарахованим відсоткам з 07 жовтня 2007 року по 01 жовтня 2010 року: 2 089,68 доларів США, заборгованість по пені 2 098,62 доларів США та штраф згідно з пунктом п.7.3 договору 16 200 доларів США. Загальна сума складає 173 670,38 доларів США, що еквівалентно 1 373 715,35 грн.

03 грудня 2009 року між ПАТ «СК АХА Страхування» та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування від нещасного випадку позичальника банку №43 нс/09 кр, вигодонабувач – ПАТ «ЧБРР».

Предметом договору страхування є майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю застрахованої особи.

Згідно зі ст. 16 вказаного Закону  договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено Договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А крім того, п.5.5 кредитного договору передбачено право банку, яке не є обов’язком, стягувати всю суму заборгованості за рахунок грошових коштів, майна позичальника, страхового відшкодування.

Тобто, за цим пунктом кредитного договору банк має право стягувати суму заборгованості і за рахунок страхового відшкодування, наявність такого права у банку не породжує його обов’язку звертатися з такими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Правових вимог до страхової компанії про стягнення страхових виплат на погашення кредитної заборгованості банк не заявляв, а тому доводи апеляційної скарги про наявність підстав стягнути суму заборгованості із страхової компанії, колегія вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що в разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність та незаконність дострокового стягнення кредитних коштів та несплаченої частини боргу за кредитним договором, оскільки такі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм закону.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що при порушенні зобов’язань наступають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема:

1.   припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це не встановлено договором, або розірвання договору;

2.   заміна умов зобов’язання;

3.   сплата неустойки;

4.   відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом п.5.4 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення усіх коштів у межах зобов’язань позичальника за цим договором (включаючи суму кредитних коштів, відсотків, пені та інш.) у разі: затримання позичальником щонайменше на один календарний місяць погашення кредитних коштів та (чи) сплати відсотків, згідно п.п.4.1, 4.2 цього договору (а.с.37-38).

Крім того, у пункті 5.5 кредитного договору зазначено, що банк має право, у випадку неможливості позичальником своєчасно погасити заборгованість за кредитом, відсотками, нарахованими за ним, можливою пенею та штрафом у порядку, передбаченому чинним законодавством України, стягувати всю суму заборгованості за рахунок грошових коштів, майна (майнових прав), позивальника (гаранта, поручителя), страхового відшкодування.

А оскільки відповідач порушив умови кредитного договору і не сплачував своєчасно відсотки за користування кредитними коштами з грудня 2009 року по жовтень 2010 року включно, то вимоги банку про дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором відповідають умовам договору і вимогам закону.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову відповідають вимогам закону та наявних у матеріалах справи доказам і доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Що стосується доводів апеляційної скарги про необхідність стягнення суми заборгованості з ПАТ «СК «АХА Страхування» з тієї підстави, що ОСОБА_5 уклав з цією компанією страховий договір, то судова колегія їх відхиляє як необґрунтовані. За договором страхування ОСОБА_5 застрахував майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю застрахованої особи.

Умовами цього договору не передбачено відповідальності страхової компанії за несвоєчасну сплату ОСОБА_5 кредитних зобов’язань.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308,  313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 05 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: