АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Павловської І.Г., Ісаєва Г.А.,
при секретарі: Ломовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 28 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вимоги мотивовані тим, що 1 серпня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 44000 доларів США на термін до 1 серпня 2018 року зі сплатою 13% річних. В забезпечення зобов’язання між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов’язання відповідач не виконує, у зв’язку з чим виникла заборгованість 40599,11 доларів США. Позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 330 954 гривень 58 копійок та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 лютого 2011 року позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 330 954 гривень 58 копійок.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на нерухоме майно, АДРЕСА_1 яка є предметом договору іпотеки від 1 серпня 2007 року та належить на праві власності ОСОБА_1
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема ОСОБА_1 посилається на те, що банк безпідставно підвищив процентну ставку за договором кредиту.
В судовому засіданні при розгляді справи в апеляційному порядку представник відповідача пояснила, що відповідач не погоджується з рішенням суду тільки в частині незаконного на його думку підвищення процентної ставки за договором кредиту, у зв’язку з чим вважає, що розмір заборгованості визначений неправильно. Також вважає, що немає підстав для стягнення заборгованості і звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідач має намір сплатити заборгованість за кредитним договором в порядку та строки за домовленістю сторін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з правилами статті 33 ч.1 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», суд першої інстанції виходив з того, вони обґрунтовані та засновані на законі та відповідають укладеним між сторонами договорам кредиту та іпотеки. Сума заборгованості за кредитним договором визначена за розрахунком банку на 23.09.2010 року з врахуванням того, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11. 60 ЦПК України та нормам матеріального права.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає. Судом дано належну правову оцінку усім доказам у справі, перевірено розрахунок заборгованості за кредитним договором і ухвалено судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального права і фактичним обставинам у справі.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги проте, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції повно та всебічно досліджені фактичні обставини та ухвалено рішення, яке відповідає наданим сторонами доказам.
Судом дано вірну правову оцінку письмовим доказам у справі та поясненням осіб, які беруть участь у справі.
Довід апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права є необґрунтованим. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 526, 530, 610, 611, 629, 1054 ЦК України, статті 1, 3, 12, 33 Закону України «Про іпотеку» на яких обґрунтовані позовні вимоги. При цьому суд першої інстанції вирішивши спір в межах заявлених позовних вимог вірно встановив, що з боку ОСОБА_1 має місце порушення умов кредитного договору, що є правовою підставою для стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання в апеляційній скарзі на необґрунтоване та незаконне підвищення процентної ставки за договором кредиту суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки підвищення процентної ставки було здійснено банком у відповідності до п. 5.1 договору кредиту, з яким при підписанні договору кредиту погодився ОСОБА_1 Про збільшення процентної ставки ОСОБА_1 був повідомлений письмово у листопаді 2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою вузла зв’язку про те, що ОСОБА_1 особисто отримав листа від банку. Про заперечення щодо збільшення процентної ставки, що передбачено умовами договору, ОСОБА_1 у визначений договором десятиденний термін банк не повідомив.
Довід скарги про порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції можуть бути лише такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку в тому, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки є доведеними позивачем у визначеному процесуальним законом порядку і підлягають задоволенню.
Щодо правильності розрахунку заборгованості за кредитним договором з врахуванням підвищеної процентної ставки ОСОБА_1 та його представник не заперечують в апеляційній скарзі та не оспорюють правильність розрахунку.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до правил ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Ісаєв Г.А.