У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т.Г.
Суддів: Ісаєва Г.А.
Підлісної І.А.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Бахчисарайської міської рада, ОСОБА_6 про усунення перешкод, скасування рішення, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про знос самочинно збудованої будівлі та відшкодування моральноїтшкоди,
за зустрічним позовом Бахчисарайської міської ради до ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Бахчисарайського райсуду АР Крим від 23 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22 червня 2009 року у задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено, Позов ОСОБА_7 та Бахчисарайської міської ради задоволено: зобов’язано ОСОБА_5, яка мешкає АДРЕСА_1, звільнити та повернути Бахчисарайській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 36 кв.м. та 9 кв.м. по АДРЕСА_1, яка використовується нею під розміщення двоповерхової господарської споруди (будівлі), гаражу шляхом зносу споруд, а саме самовільно збудованої двоповерхової господарської споруди (будівлі) та гаражу і провести вказану земельну ділянку до стану, придатного для використання; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
20 травня 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, мотивуючи тим, що при розгляді її заяви щодо оскарження дій ВДВС було встановлено, що її квартира та споруди, які суд судовим рішенням від 23 березня 2009 року визначив як самовільними, були прийняти в експлуатацію актом державної комісії від 06 березня 1998 року. Ці приміщення зареєстровані у БТІ як її власність, та на них є свідоцтво від 15 квітня 1998 року про приватизацію житла та підсобних приміщень.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 травня 2011 року у задоволені заяви ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду і просить постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяву, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що спірна земельна ділянка є її власністю. Також вказує, що будівля на її земельній ділянці була здана в експлуатацію ще у 1998 році, та зареєстрована в органах БТІ як її власність. Вважає, що рішення суду від 23 березня 2009 року є неправомірним, у зв’язку з тим, що в неї є документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку та на житловий будинок, який знаходяться на цій ділянці. За таких обставин апелянт вважає, що на підставі ст.ст. 361, 363 ЦПК України є підстави для перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Тому просить суд задовольнити її апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову в перегляді рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено підстав, передбачених ст. 361 ЦПК України для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Статтею 361 ЦПК України встановлено підстави перегляду рішення, ухвали суду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляд справи.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України , викладених у пункті 5 Постанови від 27 лютого 1981 року №1 « Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» з подальшими змінами та доповненнями, які мають для суду характер правового звичаю і підлягає застосуванню через статтю 7 ЦК України, убачається, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційної скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 10 ЦПК
Таким чином, встановлення перелічених у статті 361 ЦПК України обставин може бути підставою для скасування рішення чи ухвал, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.
При розгляді заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дані обставини не мають істотного значення для правильного вирішення справи та не являються нововиявленими.
Посилання апелянта на акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію від 06 березня 1998 року, є безпідставним, оскільки вказаним актом прийнято в експлуатацію чотирьохквартирній житловий будинок АДРЕСА_1, а не споруди які за рішенням суду визнані самовільно побудованими, та які ОСОБА_5 повинна знести.
Доводи апелянта, що споруди, відносно яких вирішено питання про їх знесення, належать ОСОБА_5 на праві власності та визначені у свідоцтві про право власності є необґрунтованими. Колегією суддів оглянуто оригінал свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5 та інших, якій має підтертості та виправлення, які належним чином не посвідчені, копія якого знаходиться на а.с. 115 т.3. З цього свідоцтва встановлено, що заявник є співвласником квартири № 4. Відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру, якій є складовою частиною свідоцтва про право власності, до її складу також входять 1\4 частина сараю літ «Ф», 1\9 частина сараю літер «Г», інші споруди не зазначено (а.с. 114).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.
Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм процесуального права, підстав до її скасування немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.