ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:                                                            

                                   Головуючого, судді:                         Чистякової Т.І.

                                   Суддів:                                               Філатової Є.В.

                                                                                               Макарчук Л.В.                                                        

                                   При секретарі:                                   Савенко М.С.

розглянувши  у порядку письмового провадження в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, третя особа – Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2. Відповідача зобов’язано перерахувати та виплатити позивачці щомісячну допомогу за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку за період з 08.12.2008 року по 30.11.2009 року. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим ставить питання про  скасування  постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова суду незаконна і необґрунтована, ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши  суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про часткове о задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеній частині.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Малолітня дитина проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні. Позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.

У відповідності із ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»    суб'єктами   загальнообов'язкового   державного  соціального  страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими  народженням та похованням є  застраховані особи, якою є - найманий працівник,  а у випадках, передбачених цим Законом,  також інші  особи  (громадяни  України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України),  на користь яких здійснюється загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного закону  визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст.ст. 41, 43, 46 цього закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»: статті 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключені; у пункті 5 розділу IX "Прикінцеві положення" слова і цифри "розмір виплат, передбачених статтями 41,  43, 46" замінені словами і цифрами "розмір виплати, передбаченої статтею 46".

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

Отже, починаючи з 22 травня 2008 року набула чинності, як стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», так і пункт 5 Перехідних положень цього закону.

Відповідно до пункту 23 розділу 2 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» внесено зміни та виключено слова «не застрахована особа в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування». Цей закон набрав чинності з 01 січня 2008 року. Зміни не конституційними не визнавались.

Отже, з цього часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» набули, як застраховані особи, так і особи, які не застраховані в систему загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  викладена в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень» (підпункт 7 пункт 23 розділу II ).

Зазначені зміни не визнані неконституційними до даного часу.

Підпунктом 8 пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсоткам, з 1 січня 2009 року - 75 відсоткам, з 1 січня 2010 року – 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Зазначені положенні є чинними, вони не конституційними не визнавались.

Згідно із статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дані положення не були визнані неконституційними.

У відповідності із п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» відповідно  до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. -  75  відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений позивачкою період 2008-2009 роки виплачена відповідачем відповідно до положень чинного законодавства України.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений позивачкою період виплачена відповідачем відповідно до положень чинного законодавства України, а тому її вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.11, ч. 3 ст. 24, ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року скасувати, ухвалити постанову про відмову в задоволені позову ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку і строк, передбачені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.                    

Судді: