УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Чистякової Т.І.,
суддів
при секретарі Філатової Є.В.,
Любобратцевої Н.І..,
Савенко М.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в АРК, Нижньогірської центральної районної лікарні, Нижньогірської районної державної адміністрації АРК про оскарження дій органів владних повноважень та стягнення компенсації за комунальні послуги, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в АРК на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
03 березня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в АРК, Нижньогірської центральної районної лікарні, Нижньогірської районної державної адміністрації АРК про оскарження дій органів владних повноважень та стягнення компенсації за комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з 01.10.1990 року працює заступником головного лікаря Нижньогірської центральної районної лікарні та проживає в сільській місцевості у будинку з пічним опаленням, тому на підставі ст. 77 Основ Законодавства України «Про охорону здоров’я» просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації компенсацію за комунальні послуги за 2006-2007 роки за освітлення – 159,24 грн., за тверде паливо - 1220 грн., а усього 1379,24 грн., а також поновити їй строк на звернення до суду, оскільки їй не було відомо про зміни в законодавстві.
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2010 року позов задоволено частково. Стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в АРК на користь позивачки витрати на оплату комунальних послуг за 2007 рік у сумі 600 грн. Стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА на користь держави судові витрати в сумі 7 грн. 24 коп. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 6 (шість) грн.
На зазначену постанову суду Управлінням праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в АРК подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації вказує на зміни які було внесено до п. «ї» Основ законодавства України про охорону здоров’я, що не було враховано судом першої інстанції; крім того Управління не має власних доходів, не проводить нарахування пільг працівникам бюджетних установ, а проводить компенсацію за надані пільги підприємствами згідно списків бюджетних організацій і актів звірок самих організацій, які надають послуги.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 01.10.1990 року по цей час працює в Нижньогірській ЦРЛ на посаді заступника головного лікаря. Згідно довідки Нижньогірської селищної ради АРК позивач проживає в сільській місцевості у будинку з пічним опаленням.
Відповідно до п. „ї” ч.1 ст. 77 Основ законодавства України «Про охорону здоров’я» (в редакції яка діяла з січня 2006 року) медичні працівники мають право на безплатне користування житлом з освітленням і опаленням, якщо вони проживають та працюють у сільській місцевості і селищах міського типу.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року пункт ї частини першої статті 77 Основ Законодавства України «Про охорону здоров’я» доповнено підпунктом такого змісту «Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються: працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року визнані неконституційними.
Пунктом 17 Інструкції «Про порядок забезпечення безоплатними квартирами з опаленням та освітленням педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-просвітних працівників та кіномеханіків № 10-07 від 21 вересня 1988 року встановлено, що безоплатні квартири з опаленням та освітленням надаються робітникам та проживаючим з ними членам сім'ї виконавчими комітетами сільських (селищних) народних депутатів чи адміністрацією установ та організацій в натурі.
Згідно з пунктом 35 Інструкції №10-07 кошти, необхідні для сплати за квартири з опаленням та освітленням, передбачаються відповідно до кошторису відповідної установи та організації відповідно до статті 3 витрат «канцелярські та господарські витрати». Пунктом 36 зазначеної Інструкції встановлено, що у випадку, коли безоплатна квартира з опаленням та освітленням робітникам фактично не була надана, їм виплачується грошова компенсація виходячи з норм та цін, діючих в даній місцевості.
Інструкція №10-07 втратила чинність згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства культури і туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» № 879 від 01.08.1996 року (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 879), встановлені норми, згідно яких надаються пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 2 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» № 256 від 04.03.2002 року (далі Постанова Кабінету Міністрів України № 256), головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 (далі - Порядок № 256) встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 5 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених частиною п. «ї» ч.1 ст. 77 Основ законодавства України «Про охорону здоров’я» на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; до 22 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених частиною п. «ї» ч.1 ст. 77 Основ законодавства України «Про охорону здоров’я» на оплату електроенергії, природного газу, послуг з тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття і рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, послуг зв’язку та інших передбачених законодавством послуг (крім пільг на отримання ліків, зубопротезування).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 256, фінансові органи райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначені у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та передають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 7 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених п. «ї» ч.1 ст. 77 Основ законодавства України «Про охорону здоров’я» на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу та до 28 числа місяця, що настає за звітним пільг, передбачених п. «ї» ч.1 ст. 77 Основ законодавства України «Про охорону здоров’я» .
Пунктом 8 Порядку № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п’ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами передбачених частиною четвертою статті 29 «Основ законодавства України про культуру» № 2117-ХП.
Відповідно до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.2003 року (далі - Порядок № 426) пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.
Частиною третьою вищезазначеного Порядку встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури послуги провадяться відповідно до Порядку № 256.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 426 для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абзац другий пункту 2 цього Порядку), а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Для нарахування грошового еквівалента вартості послуг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних та інших підприємств і організацій, які надають послуги.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 426 установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, щомісяця до 5 числа наступного періоду: розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір пільг, що надаються працівникам, розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки з оплати спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають послуги подають в установленому порядку органам праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького скраду» № 1430 від 18.10.2006 року внесені зміни до Порядку № 426. Вказаний порядок доповнено: пункт 2 абзацом такого змісту: «Пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням», пунктом 9-1 такого змісту: «У разі використання педагогічними, медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками культури права на забезпечення твердим паливом установа розраховує відповідно до пункту 9 цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового еквівалента пільг за 12 місяців, що передують місяцю звернення та іншими».
Системний аналіз вищезазначеного законодавства, дозволяє суду зробити висновок, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим компенсації витрат на тверде паливо за 2007 рік в сумі 600 грн.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає постанову без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХ ВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку і строк, передбачені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: