ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 « 14 » липня 2011 року                                                                          м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дяченко Л.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогорського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2011 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Советобаду Ленінобадського району Республіки Таджикістан, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 3 КУпАП,

                                                    В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Білогорського районного суду АРК від 10.06.2011р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 3 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді  позбавлення права керування транспортними засобами строком на 4 роки з оплатним вилученням транспортного засобу за те, що він 08.04.2011р. о 20 год. 40 хв. в м. Білогірськ на 43 км автошляху Сімферополь - Феодосія керував  автомобілем  "ВАЗ-2103", д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння білків очей, неясна мова, шатка хода), та у порушення п. 2.5 ПДР України, від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду відмовився у присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити, мотивуючи тим, що постанова суду  є незаконною, вин автомобілем не керував, суд не мав права застосовувати стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, так як вин не є власником автомобілю.

 Перевіривши доводи, викладені у скарзі, вивчивши матеріали справи, заслухавши апелянта, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмова ОСОБА_1, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду доведена наявними у справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.2), поясненнями свідків (а.с. 3-5, 31-33), протоколом огляду та затримання транспортного засобу (а.с.6), рапортами працівників ДАІ (а.с.7,8,25,26), доповненням до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.9).

Але, як вбачається з надісланих суду апеляційної інстанції копій постанов суду, які були відсутні у матеріалах справи, 28.07.2010р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а не за ст. 130 ч. 2 КУпАП, як вказано у постанові суду.

Інші дані про те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відсутні.

Виходячи з наведеного вище, дії ОСОБА_1, вчинені 08.04.2011р., належить кваліфікувати за ст. 130 ч. 2 КУпАП.

При накладенні стягнення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, відсутність пом’якшуючих відповідальність обставин.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є власником цього автомобілю.  

     Керуючись ст.ст. 293-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                              П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Постанову Білогорського районного суду АРК від  10 червня 2011  року відносно ОСОБА_1  змінити, визнавши його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                        Л.О. Дяченко.