РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
4 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді: Летягіної О.В.
суддів: Іващенко В.В.
Хмарук Н.С.
при секретарі: Бугайовій В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго», третя особа: директор КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» ОСОБА_6, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати наказ відповідача від 01.12.2010 року про його звільнення по ст. 40 ч.2 КЗпП України та поновити його на посаді оператора котельної 5-го розряду ділянки № 1.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він з 1974 року знаходиться з відповідачем в трудових відносинах. В 2009 році відповідач його незаконно звільнив з роботи, та рішенням суду він був поновлений на роботі в 2010 році. Але відповідач створив неможливі умови для праці, фактично не допускав його до роботи, намагався звільнити за прогули, він вимушений брати відпустки за власний рахунок без оплати. В грудні 2010 року його було звільнено, він підписав наказ про своє звільнення, але за ст. 40 п.4 КЗпП України. Але на його вимоги надати йому копію наказу про звільнення відповідач не реагував і тільки в лютому 2011 року після його звернення до прокуратури, відповідач надіслав його копію наказу, де було вказано, що його звільнено по ст. 40 п.2 КЗпП України(в зв’язку з виявленої невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Він вважає, що наказ відповідач сфальсифікував, бо йому не було запропоновано ніякої іншої посади, куди його можливо було б перевести та він не згоден з висновком медичної комісії. Тому просить скасувати наказ від 01.12.2010р. про його звільнення та поновити його на займаній посаді.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. З рішенням суду не згоден, вказує, що доводи суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що відмовляючи в позову, суд не правильно застосував норми ст. 40 КЗпП України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що у відповідача існували всі законі підстави для звільнення позивача по ст.40 ч.2 КЗпП України та звільнення його по вказаній статті проведено з додержання норм діючого законодавства.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів з наступних підстав.
Судом було встановлено, що наказом № 92-к від 01.12.2010 року ОСОБА_5 , оператора котельної ділянки № 1 звільнено з 01.12.2010 року по п.2 ст.40 КЗпП України, у зв’язку з невідповідності займаної посади внаслідок стану здоров’я. Підставами звільнення вказано наявність довідки про медичний висновок від 12.11.2010 року, відсутність вакантної посади, яка відповідає мед. висновку, згода профкому (протокол № 10 від 30.11.2010 року) (а.с.9).
П.2 ч.1 статті 40 КЗпП України передбачається, що трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаної посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Тобто положення даного пункту статті 40 КЗпП України передбачають невідповідність працівника займаної посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, який перешкоджає продовженню даної роботи.
У якості доказів невідповідності ОСОБА_5 займаної посади КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоєнерго» надало: заключний акт за результатами періодичного медичного огляду робітників від 29.10.2010 року де у п.3 одним рядком вказано, що за результатами медичного огляду комісія встановила, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не годний к роботі оператору котельної;
довідку Відділення профілактичних медоглядів Ялтинської міської поліклініки від 12.11.2010 року, видану за запитом КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоєнерго», з якої слідує, що ОСОБА_7 пройшов огляд у відділенні 16.09.2010 року за висновком медичної комісії до роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці не годний. Потребує переводу на роботу без висоти, діючих електро установок, нічних змін , впливу шуму та вібрації, знаходження сосудів під тиском.
Колегія суддів не може визнати надані документи належними доказами, які б підтверджували невідповідність роботі у наслідок стану здоров’я, оскільки у заключному акту результатів медичного огляду працівників підприємства не вказано ніяких обґрунтувань чому ОСОБА_5 не годен к роботі.
Довідка поліклініки також не може бути належним доказом, оскільки для встановлення невідповідності стану здоров’я робітника даної роботі необхідний висновок МСЄК, який суду не надавалася і підставою для звільнення не був.
П.21 Постанови Пленуму Верховного суду України передбачається, що при розгляді справ про звільнення за п.2 статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить , що воно проведено на підставі фактичних даних , які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я ( стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов’язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і його неможливо перевести , за його згодою , на іншу роботу.
Іншим доказом невідповідності позивача займаної посаді відповідачем був наданий протокол засідання профкому № 10 без дати, на якому була дана згода на звільнення ОСОБА_7
З виступів присутніх членів профкому слідує, що ОСОБА_5 за станом здоров’я не може виконувати свої обов’язки з посилання на медичну довідку від 12.11.2010 року), та інспектор відділу кадрів повідомила , що більш легкої вакантної посади , яка потрібна ОСОБА_7 за станом здоров’я на підприємстві немає.
Єдиним виступом , який підтверджує те, що стан здоров’я впливає на якість праці позивача був виступ апаратниці ХВА ОСОБА_8, яка пояснила що вона побоюється працювати в одну зміну з позивачем, оскільки він постійно зайнятий своїми особистими справами і через це або через поганий слух не почув аварійного дзвоника.
Проте, з виступу не вбачається коли це було та за яких обставин.
Ніяких актів або інших письмових доказів того, що позивач не відповідає роботі, яку повинний виконувати належним чином, сумлінно та у відповідності з трудовим розпорядком через стан здоров’я, надано суду не було.
Крім того ч.2 статті 40 КЗпП України передбачається, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Колегія суддів вважає, що відповідачем при звільненні не було виконано належним чином як положень ч.2 ста.40 так і статті 170 КЗпП України, тобто переведення на легшу роботу
В обґрунтування своїх доводів про відсутність на підприємстві вакантних посад, на які було можливим перевести позивача, КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» надало довідку, яку колегія суддів також вважає не належним доказом.
Наявність або відсутність вакансій може бути підтверджена штатним розкладом та даними відділу кадрів, хто саме займає посади, які за законом роботодавець повинний запропонувати особі, яка підлягає звільненню за статтями переліченими у ч.2 статті 40 КЗпП України.
Таки дані знов же суду надані не були, тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову, оскілки звільнення ОСОБА_5 було проведено з порушення норм законодавства про працю.
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційну скарги позивача задовольняє, рішення суду скасовує з ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та поновлення його на роботі.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, колегія суддів виходить із того, що його звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України було проведено без достатніх підстав, а саме, без висновку МСЄК про неможливість виконувати роботу, визначену трудовим договором, а також без дотримання порядку звільнення та гарантій та компенсацій , передбачених трудовим договором.
На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України колегія суддів стягує з відповідача у дохід держави судовий збір та витрати на ІТЗ від сплати яких звільнений позивач.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2011 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_5 - задовольнити.
Скасувати наказ директора Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» № 92-к від 1 грудня 2010 року про звільнення ОСОБА_5 по ч.2 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_5 на посаді оператора котельної ділянки №1 з 1 грудня 2010 року.
Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» витрати на інформаційне - технічне забезпечення у розмірі 120 гривень та у дохід держави суму судового збору у розмірі 51 гривни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів
Судді: