Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Макарчук Л.В.
Суддів Курської А.Г.
Горбань В.В.
при секретарі Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції на заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 квітня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
28 березня 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №014/0001/73/63420 відповідно до якого, банк надав йому у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 23 000 доларів США зі сплатою 15,5 % річних строком на 84 місяця. У забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, та між банком та ОСОБА_6. договір застави, згідно якого відповідач передає у заставу рухоме майно – автомобіль, марки MITSUBISНI, модель РАJERO, колір чорний, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на підставі технічного паспорту НОМЕР_3, виданого РЕВ- 50-го МРВ ДАІ м. Євпаторія при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим. Проте, у порушення прийнятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту, у ОСОБА_6 станом на 22 лютого 2011 року виникла заборгованість у розмірі 36977, 96 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 293608,70 грн., яка складається: з простроченої заборгованості за кредитом – 24493,56 доларів США, що в еквіваленті – 194481,32 грн.; з простроченої заборгованості за нарахованими і несплаченими відсоткам за користування кредитом – 1727,54 доларів США, що в еквіваленті – 137116,84 грн., пені за порушення строків повернення кредиту – 8822, 51 доларів США, що в еквіваленті – 70051,62 грн.; пені за порушення строків повернення кредиту – 1934,35 доларів США, що в еквіваленті – 15358,94 грн.
Просив стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції суму заборгованості за договором кредиту у розмірі 36 977,96 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 293 608 грн. 70 коп. та судові витрати, а також у рахунок часткового погашення боргу звернути стягнення на предмет застави, у випадку недостатності – суми, отриманої від реалізації вказаного майна звернути стягнення на інше майно та грошові кошти, належні ОСОБА_6
Заочним рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 квітня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_6 ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції суму заборгованості за договором кредиту у розмірі 36 977,96 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 293 608 грн. 70 коп. В частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави та інше майно і грошові кошти відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави та інше майно і грошові кошти та в цій частині позовні вимоги задовольнити, ухвалити нове рішення, яким звернути стягнення на предмет застави автомобіль - MITSUBISНI, модель РАJERO, колір чорний, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 шляхом реалізації на прилюдних торгах. Вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2011 року усім учасникам у цій справі: позивачу і відповідачам, були направлені судові-повістки повідомлення про розгляд справи на 04 липня 2011 року.
01 липня 2011 року представник банку і відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 було повідомлено про розгляд справи ще й телефонограмою, відповідно до вимог ч.6 ст. 74 ЦПК України.
Але 04 липня 2011 року в судове засідання сторони не з’явились, про причини неявки не повідомили.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль, то судова колегія не вправі входити в обговорення законності рішення в іншій частині.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Між тим, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам наведеної норми процесуального закону.
Суд першої інстанції відмовляючи у зверненні стягнення на предмет застави виходив з того, що ці вимоги позивача є передчасними та не дотримано порядок звернення на заставлене майно.
Прете, з такими висновками суду погодитися не можна.
Згідно статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 04 листопада 2009 року, протоколом загальних зборів акціонерів №3б-45 від 14 жовтня 2009 року прийнято рішення про зміну найменування ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», котрий є правонаступником за всіма правами та обов’язками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Як вбачається з матеріалів справи, між банком та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір по програмі «Авто в кредит» 27 серпня 2007 року №014/0001/73/63420, відповідно до якого, банк надав йому у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 32 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних строком на 84 місяці (а.с.8-9). Крім того, 27 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 в цілях забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань було укладено договір поруки №014/0001/73/63420/58, згідно якого вона на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_6, які виникають з умов кредитного договору (а.с.11-12) та між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено договір застави № 014/0001/73/63420/13 – 11/111-56, згідно якого він передає у заставу рухоме майно – автомобіль марки MITSUBISНI, модель РАJERO, колір чорний, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на підставі технічного паспорту НОМЕР_3, виданого РЕВ- 50-го МРВ ДАІ м. Євпаторія при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим. (а.с.13).
На виконання кредитного договору банк перерахував ОСОБА_6 суму 32 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 161 600 грн. (а.с.14), а ОСОБА_6 почав з 15 вересня 2007 року погашати суму кредиту, сплачуючи кредит та відсотки за кредитом. Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_6 до березня 2009 року регулярно здійснювалися платежі в строки і в сумах, передбачених графіком погашення кредиту, а з 15 квітня 2009 року по 29 липня 2009 року платежі не здійснювалися. З 29 липня 2009 року до лютого 2011 року стали здійснюватися ОСОБА_6 в меншому розмірі та з відхиленням від строку погашення кредиту визначеного у графіку погашення (а.с.5-7), через що виникла заборгованість. У зв’язку з чим банк звернувся з позовом до суду 28 березня 2011 року з вимогами про дострокове повернення суми кредиту шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка є поручителем, суми боргу за кредитом та шляхом стягнення на предмет застави.
Відповідачі зобов’язання за договором кредиту та договором поруки не виконують, у зв’язку з чим у них станом на 22 лютого 2011 року виникла заборгованість у розмірі 36 977, 96 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 293 608,70 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту – 24493, 56 доларів США, що в еквіваленті – 194481, 32 грн., з простроченої заборгованості по нарахованим і несплаченим відсоткам за користування кредиту – 1727,54 доларів США, що в еквіваленті – 13 716,84 грн., пені за порушення строків повернення кредиту – 8822,51 доларів США, що в еквіваленті – 70051,62 грн., пені за порушення строків повернення процентів по кредиту – 1934,35 доларів США, що в еквіваленті – 15 358,94 грн. (а.с.5-7).
Відповідно до ч. 1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Тобто, як слідує із змісту зазначеної норми, підставою звернення стягнення на заставлене майно є тільки невиконання зобов’язання, а несплата грошової суми у встановлений строк і є тим невиконанням зобов’язання, яке є підставою для звернення стягнення на заставлене майно.
Згідно з ч.1 ст. 20 ЗУ «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, вона не буде виконаною, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого у разі передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави; втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; у разі порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави, в інших випадках, встановлених договором.
Таким чином, ч.2 ст. 592 ЦК України передбачена можливість звернення стягнення на предмет застави в разі якщо його вимога про дострокове виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, не буде задоволена.
А як вже було зазначено вище, кредит надано було до 27 серпня 2014 року (включно) з погашенням кредиту згідно графіку але відповідачем ОСОБА_6 було порушено строк погашення кредиту за графіком, що є підставою стягнення на предмет застави, що передбачено умовами договору, та нормами статей 589, 592 ЦК України.
На підставі викладеного колегія вважає за необхідне позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль, марки MITSUBISНI, модель РАJERO задовольнити. Що стосується доводів апеляційної скарги про звернення стягнення на інше майно і грошові кошти відповідачів, то судова колегія їх відхиляє, оскільки в апеляційній скарзі не наведено мотивів для задоволення цих вимог для скасування рішення в цій частині.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, ч.2 ст. 305, 307, 308, 309, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції задовольнити частково.
Заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 квітня 2011 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет застави - автомобіль, марки MITSUBISНI, модель РАJERO, колір чорний, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 на підставі технічного паспорту НОМЕР_3, виданого РЕВ- 50-го МРВ ДАІ м. Євпаторія при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У рахунок погашення боргу у розмірі 293 608,70 грн. за кредитним договором №014/0001/73/63420 від 27 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції та ОСОБА_6, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, марки MITSUBISНI, модель РАJERO, колір чорний, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 на підставі технічного паспорту НОМЕР_3, виданого РЕВ- 50-го МРВ ДАІ м. Євпаторія при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим у рахунок погашення боргу за кредитом – шляхом реалізації автомобілю на прилюдних торгах.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Макарчук Л.В. Курська А.Г. Горбань В.В.