Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Макарчук Л.В.
Суддів Курської А.Г.
Горбань В.В.
при секретарі Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум», ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
09 лютого 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 грудня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_5. було укладено кредитний договір №349/07/13-N, згідно якого відповідачу було надано кредит у сумі 70 000 доларів США строком до 23 грудня 2017 року на придбання квартири, щодо якої згодом було укладено договір іпотеки за реєстром №694 від 06 лютого 2008 року. На виконання умов договору ОСОБА_5 повинна погашати кредит та сплачувати проценти за користування щомісячно згідно з відповідним графіком в сумі не менше 583,33 доларів США, а з 10 лютого 2009 року відповідно до додаткової угоди в сумі не менше 751,94 доларів США щомісячно. Проте відповідачка в односторонньому порядку припинила виконання умов договору. Позивач просив стягнути з відповідачки на користь банку 69 035 доларів США заборгованості за кредитним договором, в тому числі: про процентам за користування кредитом в сумі 5360,81 доларів США, пеня в сумі 1263,19 доларів США, що становить 552 445 грн. 68 коп. та 5000 грн. штрафу, а всього 557 445 грн. 86 коп., а також в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 березня 2011 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Форум» 69 035 доларів США заборгованості за кредитним договором, в тому числі: по процентам за користування кредитом в сумі 5360,81 доларів США, пеня в сумі 1263,19 доларів США, що становить 552 445 грн. 86 коп., та 5000 грн. штрафу, а всього 557 445 грн. 68 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Форум» просить скасувати рішення суду в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки – на АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_5 Вказує про те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що банком не було додержано процедури для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки банк направляв відповідачці вимоги про сплату заборгованості 30 вересня 2009 року та 06 січня 2010 року. Також зазначає, що суд безпідставно відмовив у стягненні судових витрат з відповідачки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з неї пені у розмірі 1263, 19 грн. та штрафу 5000 грн. Вказує про те, що з рішенням суду вона не згодна в частині стягнення пені, штрафу у зв’язку з тим, що її вини у порушенні своїх зобов’язань не має. Світова фінансова криза є непереборною силою, яка перешкоджає їй своєчасно виконувати свої обов’язки.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивача, ОСОБА_5 просить скаргу банку відхилити, а рішення в частині, яка оскаржується банком залишити без змін, вказує про те, що попередження від банку про погашення боргу вона не отримувала.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, доводи наведені у скаргах, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Банк «Форум» підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 необхідно відхилити з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Між тим, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідає вимогам наведеної норми процесуального закону.
Ухвалюючи рішення про відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що доказів про отримання відповідачкою письмової вимоги про повернення кредитних коштів, позивачем не надано.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія не погоджується, оскільки такі висновки суду не відповідають вимогам ст. 598 ЦК України та ст. 33,39 Закону України «Про іпотеку».
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються в межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч.1 ст. 33 ЗУ України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Отже, відмова в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки при наявності заборгованості за кредитом та виконанні банком, п.24 договору іпотеки від 06 лютого 2008 року про направлення іпотекодавцю і позичальнику письмової вимоги про усунення порушення, не основана на законі.
Як вбачається з матеріалів справи, що 24 грудня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №349/07/13-N, згідно якого відповідачу було надано кредит у сумі 70 000 доларів США строком до 23 грудня 2017 року на придбання квартири, щодо якої згодом було укладено договір іпотеки за реєстром №694 від 06 лютого 2008 року. На виконання умов договору ОСОБА_5 повинна погашати кредит та сплачувати проценти за користування щомісячно згідно з відповідним графіком в сумі не менше 583,33 доларів США, а з 10 лютого 2009 року відповідно до додаткової угоди в сумі не менше 751,94 доларів США щомісячно.
У забезпечення кредитного договору, між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Форум» 06 лютого 2008 року було укладено іпотечний договір, за яким позичальник передав в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором в іпотеку ПАТ «Банк «Форум» АДРЕСА_1.
З довідки про виконання зобов’язань за договором вбачається, що ОСОБА_5 припинила виконувати свої обов’язки за договором, починаючи з лютого 2009 року і станом на 28 січня 2010 року в неї перед банком утворилась заборгованість в сумі 69 035 доларів США (кредит – 62 411 доларів США, проценти 5 360, 81 доларів США, пеня – 1 263, 19 доларів США, що за курсом Національного банку України на цю дату становить 552 445,68 грн., а також їй нарахований штраф у сумі 5000 грн., що разом складає 557 445,68 грн.)
На виконання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, банк двічі направляв на адресу відповідачки листи – вимоги від 30 вересня 2009 року та 06 січня 2010 року про необхідність сплатити заборгованість, в яких відповідачка попереджалась про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки, в разі непогашення заборгованості. (а.с.11-12)
Таким чином, банк виконав п.24 іпотечного договору від 06 лютого 2008 року (а.с.8-10), направивши відповідачці листи-вимоги від 30 вересня 2009 року та від 06 січня 2010 року.
Оскільки ні умовами договору, ні вимогами закону не вимагається направлення таких листів замовною кореспонденцією, то висновки суду про невиконання банком процедури звернення стягнення на іпотечне майно, є помилковими, та такими, що не відповідають вимогам закону.
Між тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що відповідачка порушила умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого виникла сума заборгованості утворилась заборгованість в сумі 69 035 доларів США (кредит – 62 411 доларів США, проценти 5 360, 81 доларів США, пеня – 1 263, 19 доларів США, що за курсом Національного банку України на цю дату становить 552 445,68 грн., а також їй нарахований штраф у сумі 5000 грн., що разом складає 557 445,68 грн.)
На підтвердження нарахувань позивачем наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору №349/07/13-N від 24 грудня 2007 року (а.с.13), який перевірений судом першої інстанції.
А як вже було зазначено вище, кредит надано було до 23 грудня 2017 року (включно) з погашенням кредиту згідно графіку, але відповідачкою ОСОБА_5 було порушено строк погашення кредиту за графіком, що є підставою звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено умовами договору, та нормами статей 589 ЦК України та ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».
Судова колегія вважає, що у зв’язку з порушенням ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором і непогашенням заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, банк правомірно звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки.
На підставі викладеного колегія вважає за необхідне рішення суду в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про відсутність підстав нарахування штрафу і пені через відсутність її вини у порушенні зобов’язаннь, то судова колегія їх відхиляє як необґрунтовані та такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.
Відповідно до вимог ст. 256 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання його визначений вказівкою на подію, як неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Судова колегія вважає, що укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, відповідачка приймала на себе певний ризик на випадок зміни валютного курсу та в момент укладання договору не мала жодних законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Відповідно до п.п.4.1, 4.4 кредитного договору від 24 грудня 2007 року (а.с.5-6) передбачені санкції за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів. Також передбачено, що за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених п.3.3 цього договору позичальник сплачує штраф у розмірі 5 000 грн.
З такими умовами договору ОСОБА_5 погодилися.
Доводи ОСОБА_5 про те, що свої зобов’язання не виконувала через фінансову кризу, яку вона вважає непереборною силою, колегія суддів відхиляє.
Вказуючи, що світова фінансова криза перешкоджає виконувати свої зобов’язання, оскільки криза є непереборною силою, відповідачка не довела, що ця подія підпадає під визначене статтею 263 ЦК України поняття.
Так, відповідно до ст. 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Таке визначення непереборної сили означає можливість віднесення непереборної сили не тільки до стихійних природних явищ, але й виняткових подій суспільного життя (аварії, страйки, блокада, війна).
На думку колегії суддів фінансова криза не є непереборною силою, оскільки вказана подія, за визначенням, не може бути визнана як невідворотна (це характерно лише для стихійних явищ), та немає ознак надзвичайності, враховуючи:
- можливість виникнення в умовах функціонування ринкової економіки фінансово-економічних криз;
- які наставали, та існували раніше;
- повторюються;
- в тій чи іншій мірі були, в тому числі і в Україні на протязі останніх 15-20 років.
На підставі викладеного, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 і вважає за необхідне рішення в цій частині, яка нею оскаржується, а саме стягнення штрафу і пені, залишити без змін, а в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасувати і ухвалити нове про задоволення цих вимог банку.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, ч.2 ст. 305, 307, 308, 309, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 березня 2011 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки та судових витрат – скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №349/07/13-N від 24 грудня 2007 року на загальну суму 557 445 грн. 68 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки – на АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5, згідно договору іпотеки, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум» та ОСОБА_5 від 06 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу за реєстром №604, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу в 416 625 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» понесені ним судові витрати в розмірі 1820 грн.
В іншій частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Макарчук Л.В. Курська А.Г. Горбань В.В.