Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Макарчук Л.В.
Суддів Курської А.Г.
Горбань В.В.
при секретарі Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання неправомірними дій по нарахуванню оплати за опалення у квартирі та не закриттю особового рахунку на квартиру, припинення дій відповідача по нарахуванню оплати за опалення у квартирі шляхом заборони проводити нарахування оплати за опалення у квартирі та закриття особового рахунку на квартиру, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 травня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
20 січня 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання неправомірними дій по нарахуванню оплати за опалення у квартирі та не закриттю особового рахунку на квартиру, припинення дій відповідача по нарахуванню оплати за опалення у квартирі шляхом заборони проводити нарахування оплати за опалення у квартирі та закриття особового рахунку на квартиру.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 листопада 2010 року ОСОБА_5 звернулася до відповідача з заявою про припинення нарахування оплати за постачання теплової енергії через мережі центрального опалювання в її квартиру АДРЕСА_1 та закриття особового рахунку НОМЕР_1 з початку опалювального сезону 2010 року, який був відкритий з 08 жовтня 2010 року відповідно до рішення №2715 від 08 жовтня 2010 року виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим.
Вказує, що у зв’язку з тим, що вона встановила в своїй квартирі автономне опалювання та 23.09.2010 року відключилася від внутрішньобудинкових мереж центрального опалювання, вона просила відповідача не нараховувати їй плату за теплопостачання та закрити особовий рахунок НОМЕР_1, відкритий на її ім’я. Але відповідач відмовив їй у задоволенні її заяви.
Вважає відмову відповідача, на її прохання про закриття особового рахунку НОМЕР_1 та нарахування оплати за опалення в квартирі, неправомірною і такою, що порушує її права.
Запуск котла був проведений 13 жовтня 2010 року, про що свідчить напис в абонентській книжці, заборгованості перед відповідачем ОСОБА_5 станом на 01 листопада 2010 року не мала.
З урахуванням наведеного та з посиланням на Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, ст.ст. 5,16,18 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 55,58 Конституції України, ст. 16 ЦК України ОСОБА_5 просила суд: визнати дії відповідача по нарахуванню оплати за опалення в АДРЕСА_1 та не закриттю особового рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім’я ОСОБА_5 неправомірними; припинити дії відповідача ОП «Кримтеплокомуненерго» по нарахуванню оплати за опалення в зазначеній квартирі, шляхом заборони проводити нарахування оплати за опалення та закриття особового рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім’я ОСОБА_5
До участі у справі за позовними вимогами ОСОБА_5 були залучені у якості третіх осіб – ОСОБА_6, ОСОБА_7
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 травня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не прийняв до уваги те, що відповідач не визнає право вибору способу опалення квартири. Відключення квартири від мережі опалення відповідача нею здійснено не самовільно, а на підставі дозволу Міжвідомчої комісії від 09 січня 2007 року, а тому нарахування відповідачем суми оплати та не відключення її від тепломережі порушує її права, а суд не правильно дійшов висновку про те, що нею не правильно обрано спосіб захисту.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що обраний ОСОБА_5 спосіб захисту права: визнання неправомірними дій по нарахуванню оплати за опалення; не закриття особового рахунку за опалення в квартирі та закриття особового рахунку на квартиру - не передбачений діючим законодавством, як спосіб захисту прав.
Проте з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права (ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.10,11,60 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту, які може обрати особа, визначені в ч.2 ст.16 ЦК України, зокрема такими способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення та інші.
Саме суд наділений повноваженнями, з’ясувавши обставини справи та характер спірних правовідносин застосувати до них закон, який регулює ці відносини і, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, зробити висновок порушено це право позивача чи не порушено. Але суд не може відмовляти у задоволенні позову лише з тієї підстави, що спосіб захисту свого права, обраний відповідачем, не передбачений діючим законодавством чи обраний ним невірно.
Тобто правозастосування у судах у тому і полягає, що на підставі загальної норми робиться висновок стосовно обставин даної конкретної справи.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Звернувшись з позовом до суду, ОСОБА_5 обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач продовжує нарахування оплати за опалення у належній їй на праві спільної часткової власності квартири та відмовляється закрити особовий рахунок НОМЕР_1, відкритий на ОСОБА_5, незважаючи на те, що вона встановила автономне опалювання в квартирі та не користується послугами відповідача. Тобто саме в цих діях відповідача і полягає, на думку позивачки, порушення її прав, які вона також просить визнати неправомірними.
В запереченнях на позов представник АП «Кримтеплокомуненерго» не погоджуючись з позовом вказує, що нарахування за теплопостачання здійснюється правомірно, оскільки квартира позивачки не відключалася від централізованої мережі теплопостачання. Відключення від тепломережі можливе лише на законних підставах, а те відключення, яке здійснила позивачка, є самовільним, здійсненим без дозволу міжвідомчої комісії. Вважає, що діями АП«Кримтеплокомуненерго» права позивачки не порушуються. (а.с.41).
Судова колегія приймає до уваги ці заперечення як обгрунтовані.
Як вбачається з матеріалів справи, АП «Кримтеплокомуненерго» на ім’я позивачки відкрило 08.10.2010 року особовий рахунок НОМЕР_1 як на споживача послуг. ОСОБА_5 є власницею 1/3 частки АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності з іншими особами, які є третіми особами у справі. (а.с.27).
Питання відключення від системи централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню та типовому договору про надання послуг по централізованому опаленню, поставці холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими Постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 року.
Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про теплопостачання” схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Відповідно до п.25 Правил відключення споживачів від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у питаннях житлово-комунального господарства.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених Наказом Міністерства зі змінами та доповненнями, встановлено, що відключення здійснюється на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії.
Процедура відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання передбачена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, та затвердженим ним Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання.
На підставі вищезазначених норм, та досліджених матеріалів справи, у судової колегії є підстави вважати, що дії позивачки по відключенню квартири від мережі теплопостачання є самовільними, але цим діям позивачки, судова колегія не дає оцінки, а враховує лише для того, щоб з’ясувати чи порушено відповідачем її право, за захистом якого вона звернулася до суду.
Враховуючи те, що позивачка не довела, що здійснене нею відключення квартири від мережі теплопостачання та встановлення автономного газового опалення здійснено на підставі дозволу міжвідомчої комісії на відключення від 09.01.2007 року, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність такого дозволу не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.
До того ж в судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим представник позивачки дала пояснення про те, що дозволу міжвідомчої комісії на відключення квартири від тепломережі №1 від 09.01.2007 року в позивачки не має, вказує, що такий дозвіл їй був виданий, але він не зберігся і, нібито, переданий в газову службу для узгодження і виготовлення необхідної документації, але доказів з числа зазначених у ст.ст.58,59,60,64 ЦПК України, не надала.
Крім того, судова колегія враховує, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року №169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2007 року №1320/14587, були затверджені зміни до вказаного вище Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячої водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише в будинку в цілому.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що самовільне відключення від централізованого теплопостачання, здійснене позивачкою, не є підставою вважати, що діями відповідача по нарахуванню оплати за теплопостачання та не закриття особового рахунку, порушені її права, та не дають підстав вважати, що вказані дії відповідача є неправомірними.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших мотивів та підстав, які зазначені вище.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 309, 314, 316, 317, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 травня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання неправомірними дій по нарахуванню оплати за опалення у квартирі та не закриття особового рахунку на квартиру, припинення дій відповідача по нарахуванню оплати за опалення у квартирі шляхом заборони проводити нарахування оплати за опалення у квартирі та закриття особового рахунку на квартиру – відмовити з інших мотивів та підстав.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Макарчук Л.В. Курська А.Г. Горбань В.В.