РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2011 року липня місяця 12 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Берещанської І.І.

Суддів Новікова Р.В., Кузнєцової О.О.,

При секретарі Урденко Г.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6  на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим  від 23 травня 2011 р.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається. Позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.06.1992 р., який був розірвано 06.10.1993 р. Від шлюбу мають сина – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син навчається у Євпаторійському медичному коледжі на бюджетній основі і знаходиться повністю на її утриманні. Навчання сина вимагає значних витрат, її доходів на це не вистачає, оскільки з 06.10.2010 р. вона перебуває на обліку у Євпаторійському міському центрі зайнятості як безробітна. Просить стягнути з відповідача на її користь щомісячно аліменти на утримання повнолітнього сина на період його навчання у розмірі 1\4 частки від заробітку (доходів) відповідача. У судовому засіданні позивачки позовні вимоги змінила, просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 900 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим  від 23 травня 2011 р. позов задоволено частково.  Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Керчі, АР Крим, аліменти на утримання сина – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2011 р. і на період його навчання в коледжі, тобто до 12.07.2013 р. В іншій частині позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежів за один місяць. Розподілені судові витрати у справі.

    В апеляційній скарзі  апелянтом ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт зазначає, що він не має змоги надавати матеріальної допомоги своєму повнолітньому сину, який навчається, оскільки на його утриманні знаходяться дружина, троє дітей та непрацездатні батьки.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з  наступних підстав.

    Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який навчається.

 З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, тому що вони не відповідають  обставинам справи, вимогам закону.

    Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.  

    У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз’яснено, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто, однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.

    Судом встановлено, що 20.06.1991 р. між сторонами був укладений шлюб, а 06.10.1993 р. шлюб між сторонами розірваний. Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    ОСОБА_7 є студентом Республіканського закладу «Євпаторійський медичний коледж», денного, бюджетного відділення «Сестринська справа», з 01.09.2010 р., строком закінчення навчання 12.07.2013 р., отримує стипендію, яка за період з 01.09.2010 р. по 31.01.2011 р. складає 2773 грн. 18 коп.

    Позивачка ОСОБА_5 перебуває на обліку як безробітна в Євпаторійському міському центрі зайнятості з 06.10.2010 р. і за період з 06.10.2010 р. по 28.02.2011 р. отримала допомогу у розмірі 2263 грн. 56. коп.  За останнім місцем роботи була звільнена за власним бажанням.  

      Відповідач ОСОБА_6 працює в УМВС на посаді ст. слідчого ОВС,  середньомісячний дохід якого складає 3660 грн. На утриманні відповідача знаходяться дружина  ОСОБА_8,  яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, двоє малолітніх дітей – ОСОБА_9, 2005 р. народження, ОСОБА_10, 2008 р. народження та дочка дружини від першого шлюбу – ОСОБА_11, 1993 р. народження.  Крім того, він допомагає батькам, які є непрацездатними, пенсіонерами за віком. З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку  що відповідач не має можливості допомагати своєму повнолітньому сину, який навчається на бюджетному відділенні.

    Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на зазначені обставини уваги не звернув, не з’ясував, чи має відповідач можливість  надавати допомогу повнолітньому сину.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами  для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення  нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду  обставинам справи.

Таким чином рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

    На підставі вказаного і керуючись статтями  304, 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати  у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

    Апеляційну скаргу   ОСОБА_6  задовольнити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим  від 23 травня 2011 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина відмовити.

    Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

    Судді: