Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року липня місяця 12 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Берещанської І.І.
Суддів Новікова Р.В., Кузнєцової О.О.
При секретарі Урденко Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Базіс-Юг» про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 18 травня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Базіс-Юг», приватного підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, розірвання договору. Позовні вимоги мотивує тим, що з оголошення у газеті «Візит», їй стало відомо, що ТОВ «Базіс-Юг» виготовляє корпусні меблі, у тому числі кухонні меблі. 26.06.2010 р. вона звернулася до ТОВ «Базіс-Юг» за вказаною у оголошенні адресою і з нею приватний підприємець ОСОБА_6 уклала договір на виготовлення та встановлення кухонних меблів у її квартирі. Загальна вартість робіт склала 8350 грн. Вона внесла передплату у розмірі 70 % загальної вартості робіт у сумі 5850 грн. За умовами договору їй повинні були виготовити та встановити кухонні меблі у строк до 12 липня 2010 р., однак у встановлений строк умови договору не виконали. Позивачка просить зобов’язати ТОВ «Базіс-Юг» виконати умови договору і встановити кухонні меблі згідно проекту, на підставі п.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» стягнути з ТОВ «Базіс-Юг» неустойку у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання замовлення, яка складає 36077 грн., та стягнути моральну шкоду у розмірі 5850 грн. і судові витрати у справі.
У подальшому позивачка вточнила позовні вимоги, просить на підставі п.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» стягнути з ТОВ «Базіс-Юг» неустойку у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання замовлення, яка складає 74 654 грн., розірвати договір № 44\8 від 26.06.2010 р. укладений між нею та ТОВ «Базіс-Юг» та стягнути моральну шкоду у розмірі 5850 грн. і судові витрати у справі.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 18 травня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Базіс-Юг» та ПП ОСОБА_6, солідарно на користь ОСОБА_5 неустойку за невиконання умови договору від 26.062010 р. № 44\8 з 13 липня 2010 р. по 17 травня 2011 р. у розмірі 74 654 грн., у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн. Розірвано договір, укладений між ПП ОСОБА_6 та ОСОБА_5 № 44\8 від 26.06.2010 р. Розподілені судові витрати у справі.
В апеляційній скарзі апелянтом ПП ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт вважає, що судом порушені норми матеріального права – ст.ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України. Також суд при розгляді справи вийшов за межі заявлених вимог. Судом не надано належної оцінки наданим доказам, суд на припущеннях визнав доведеними обставини, які відсутні. Крім того, суд розірвав неукладений договір.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову про захист прав споживачів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконали умови договору замовлення виготовлення і установки мебельного гарнітуру, тому повинні нести відповідальність.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, постановлені з порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2006 року позивач ОСОБА_5 уклала з ПП ОСОБА_6 договір на виготовлення та встановлення кухонних меблів у її квартирі. Загальна вартість робіт склала 8350 грн. Позивач внесла передоплату 5850 грн., що підтверджується копією договору № 44\8 від 26.06.2010 року та рахунком від 26.06.2010 року ( а.с.4,5 ).
Вважаючи, що умови договору не були виконані, позивач звернулася до суду з позовом. Із уточненої позовної заяви від 24.01.2011 року ( а.с. 30 ) слідує, що позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом тільки до одного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Юг», просила розірвати договір № 44\8 з товариством в частині невиконання обсягу робіт зі встановлення кухонних меблів, стягнути з відповідача моральну шкоду 5850 грн., неустойку у розмірі 3% за кожний день прострочення виконання зобов’язання.
За положеннями ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Змінювати предмет або підставу позову чи збільшувати розмір позовних вимог є диспозитивним правом позивача, надане йому ст. 31 вказаного Кодексу, яке він може використовувати протягом усього часу розгляду справи.
Незважаючи на зазначене уточнення позову місцевий суд, задовольняючи позов частково стягнув неустойку на користь позивача солідарно з ТОВ «Базіс – Юг» і ПП ОСОБА_6 у розмірі 74654 грн., а також у відшкодування моральної шкоди солідарно - 3000 грн. і розірвав договір, укладений між ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_6
Проте, позивач ОСОБА_5 позовні вимоги до ПП ОСОБА_6 не заявляла.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже, принцип диспозитивності – є основним принципом цивільного процесуального права. Позивач вільний на власний розсуд формувати свою поведінку щодо заявленого позову при розгляді цивільної справи, а суд зобов’язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказами.
Таким чином, позивач ОСОБА_5 здійснила належне їй право розпорядження своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд і в такій спосіб, якій вона вважала за необхідним, і в такому разі місцевий суд був зобов’язаний діяти відповідно до вимог ст. ст. 11, 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що договір на виготовлення і установку меблів був укладений між позивачем ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_6, позову до ПП ОСОБА_6 не заявлено, але місцевий суд розірвав договір без заявленого позову, що також є порушенням вказаних норм процесуального закону.
Оскільки позивач не заявляв позовних вимог до ПП ОСОБА_6, колегія суддів розглядає справу у межах заявлених вимог до ТОВ «Базіс – Юг».
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що у позивача ОСОБА_5 також склалися правовідносини з юридичною особою ТОВ «Базис – Юг». Між тим, з договору на виготовлення та встановлення кухонної меблі, рахунку про передоплату, калькуляції до договору, подорожнього листу слідує, що сторонами правовідносин є позивач ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_6
Довід про те, що наявність печатки на рахунку-фактурі підтверджує правовідносини з ТОВ «Базіс-Юг», колегія суддів не приймає, оскільки у цьому документі чітко зазначено, що передоплата здійснена ПП ОСОБА_6, на рахунок цього підприємства сплачено 5850 грн.
Крім того, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Базис-Юг» та ПП ОСОБА_6 – різні юридичні особи. Згідно ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, переліку видів робіт, до складу діяльності товариства «Базіс-Юг» виготовлення і установка меблів не входить.
Відповідно до ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ПП ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 18 травня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ «Базіс – Юг» про розірвання договору № 44\8 з ТОВ «Базіс – Юг», про стягнення з ТОВ «Базіс – Юг» неустойки у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання замовлення, стягнення з ТОВ «Базіс – Юг» у відшкодування моральної шкоди 5850 грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: