Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«11» липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т.Г.
Суддів: Пономаренко А.В.
Підлісної І.А.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про захист права власності та зобов'язання вчинити певні дії,
та за зустрічним позовом ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки,
за апеляційною скаргою ПАТ "Піреус Банк МКБ" на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 15 листопада 2010 року в частині часткового задоволення зустрічного позову ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки
в с т а н о в и л а :
25 жовтня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Піреус Банк МКБ» про захист права власності та зобов’язання вчинити певні дії.
04 листопада 2010 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої вимоги мотивує тим, що 29 травня 2007 року між сторонами було укладено договір відновлювальної відкличної кредитної лінії, реєстраційний номер № 53, відповідно до якого Банк відкрив відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 600 000 грн. терміном з 29 травня 2007 року по 28 травня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 19% річних. В якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань, 22 серпня 2007 року було укладено іпотечний договір, реєстровий номер №166, відповідно до якого він передав в іпотеку кафе-бар з літньою площадкою, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що підтверджується заявками про видачу готівки, відповідач сплатив борг по кредиту та відсоткам, однак зобов’язання за кредитним договором не виконав, у зв’язку з чим 05 жовтня 2010 року на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень кредитного договору протягом 30 днів з моменту отримання, яке відповідач відмовився отримати у відділенні поштового зв’язку (відправлення № 9500000446110 передано 09 жовтня 2010 року в відділення поштового зв’язку міста Євпаторії з індексом 97407 на 29 жовтня 2010 року не вручене (а.с.71). Станом на 25 серпня 2010 року загальна сума заборгованості за кредитом склала 82 120, 43 грн.: пеня за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 949, 61 грн., пеня за несвоєчасну сплату основного боргу у сумі 81 170, 82 грн. (а.с.68-69) На засіданні Кредитного комітету Банку було прийнято рішення зобов’язати відповідача сплатити пеню в сумі 82 120, 43 грн. з дисконтом у розмірі 15% від загальної суми, таким чином заборгованість склала 69 802, 37 грн. пені (а.с.70).
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 15 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Зустрічні позовні вимоги ПАТ «Піреус банк МКБ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Піреус банк МКБ» неустойку в розмірі 17 000 грн., судові витрати в розмірі 142,32 грн., а загалом 17 142, 32 грн. В решті частини вимог зустрічного позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 19 січня 2011 року апеляційна скарга ПАТ «Піреус Банк МКБ» задоволена частково. Рішення Євпаторійського міськсуду АР Крим від 15 листопада 2010 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії №53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2011 року касаційна скарга ОСОБА_5 задоволена часткового. Рішення Апеляційного суду АР Крим від 19 січня 2011 року в частині вирішення вимог за зустрічним позовом ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, а справу в цій частині надіслано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Апеляційного суду АР Крим від 19 січня 2011 року залишено без змін.
В апеляційній скарзі ПАТ «Піреус Банк МКБ» ставить питання про скасування рішення суду в частині зустрічного позову і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги ПАТ «Піреус Банк МКБ» у повному обсязі, посилається на те, що рішення в цій частині незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що у порушення частини 3 статті 58 ЦПК України судом на користь позивача було прийнято докази, які не могли бути прийняті до розгляду: судом у якості доказів було прийнято договір банківського рахунку №1234/2009/ТВ11/П від 11 грудня 2009 року, однак даний договір не підтверджує факту домовленості сторін про списання зданого рахунку коштів для погашення кредитних зобов’язань. Доказів на підтвердження, що банк самостійно міг здійснювати договірне списання коштів, позивачем суду не надано.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеної частині.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
З матеріалів справи вбачається, що 29 травня 2007 року між сторонами було укладено договір відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 в сумі 600 000 грн. терміном з 29 травня 2007 року по 28 травня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами 19% річних.
В якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань, 22 серпня 2007 року було укладено іпотечний договір №166, відповідно до якого ОСОБА_5 передав в іпотеку кафе-бар з літньою площадкою, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що підтверджується заявками про видачу готівки, відповідач сплатив борг по кредиту та відсоткам, однак зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав.
Станом на 25 серпня 2010 року загальна сума заборгованості за кредитом склала 82120,43 грн.: пеня за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 949,61 грн., пеня за несвоєчасну сплату основного боргу у сумі 81170,82 грн. (а.с.68-69). Кредитним комітетом Банку прийнято рішення про зобов’язання ОСОБА_5 сплатити пеню в сумі 82120, 43 грн. з дисконтом у розмірі 15% від загальної суми, таким чином заборгованість за кредитом складає 69802,37 грн. пені.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 знав про існування заборгованості по сплаті пені та штрафних санкцій. В матеріалах справи міститься повідомлення ПАТ «Піреус Банк МКБ» про рішення кредитного комітету банку щодо розгляду заяви ОСОБА_5 про списання пені та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором лише після погашення заборгованості за кредитом і відсотками в повному обсязі.
Згідно п. 6.2 укладеного між сторонами кредитного договору за несвоєчасне перерахування коштів, винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню за кожен день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості.
Наявність заборгованості по сплаті пені ОСОБА_5 не оспорюється, проте він не згодний з її розміром.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те , що ПАТ «Піреус Банк МКБ» в рахунок виконання зобов’язань за кредитним договором мав списувати кошти з його поточного рахунку, відкритого в цьому банку, безпідставні, оскільки умовами договору про відкриття поточного рахунку такий обов’язок на банк не покладався, це право за ним закріплене не було, а позичальником не подано доказів про те, що він звертався до банку із заявою, яка містила таку вказівку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Умовами укладеного між сторонами договору іпотеки не було передбачено, що переданим в іпотеку майном забезпечувалось виконання лише зобов’язання по поверненню отриманих позичальником коштів та процентів за користування ними.
Із змісту цього договору (п. п. 1.1, 4.5, 6.3) убачається, що переданим в іпотеку майном забезпечувалось виконання позичальником всіх зобов’язань останнього, що витікають із кредитного договору, в т. ч. по сплаті пені, нарахованої в зв’язку із несвоєчасним поверненням отриманих за договором кредиту коштів і процентів за користування ними (а. с. 19-20).
Розмір заборгованості по пені за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року у сумі 69802,37 грн ОСОБА_5 належним чином не спростований.
Колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по пені за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року у сумі 69802, 37 грн.
Оскільки ОСОБА_5 було відомо про заборгованість у вигляді пені, яка ним не була сплачена, то це дає банку можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 9.1 договору відновлювальної відкличної лінії та п. 4.5 іпотечного договору. У зв’язку з чим позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки належить також задовольнити.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Враховуючи думку представника банку спосіб реалізації предмету іпотеки та його початкову ціну належить визначити, як шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення в частині часткового задоволення зустрічного позову допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення в цій частині скасувати, та постановити в цій частині нове рішення, про задоволення зустрічного позову.
На підставі статті 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь банку належить стягнути судові витрати: 698,02 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції та 349, 01 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді, а всього 1 287, 03 грн. судових витрат.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 15 листопада 2010 року в частині часткового задоволення зустрічного позову скасувати, ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» заборгованості по пені за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року у розмірі 69802 грн. 37 коп. (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот дві гривні тридцять сім коп.).
Звернути стягнення заборгованості по пені за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року в сумі 69802,37 грн. на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 22 серпня 2007 року: нежитлову будівлю, кафе-бар з літньою площадкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" судові витрати у розмірі 1287 грн 03 грн. ( одна тисяча двісті вісімдесят сім грн. три коп..)
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Пономаренко А.В. Підлісна І.А.