АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Пономаренко А.В., Павловської І.Г.,
при секретарі: Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми завдатку та додаткової суми у розмірі завдатку, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 червня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми задатку 400 000 гривень та додаткової суми у розмірі завдатку.
Вимоги мотивовані тим, що 28 січня 2011 року між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 була укладена угода про укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та про завдаток, відповідно до якого сторони домовилися про те, що відповідачі зобов’язуються продати ОСОБА_1 належні їм частки у статутному капіталі ТОВ «Ергліс» у загальному розмірі 100 процентів у строк до 25 лютого 2011 року, а позивач зобов’язався прийняти та сплатити їм частки у статутному капіталі. На виконання договору позивач передав відповідачам завдаток в сумі 400 000 гривень. Угодою визначені відомості про товариство та той факт, що на час підписання угоди покупець не має у своєму розпорядженні всю інформацію про господарську діяльність та фінансовий стан товариства. Відповідно до вказаної угоди відповідачі несуть солідарну відповідальність перед ОСОБА_1 по зобов’язанням, зазначеним в угоді. З вини відповідачів договір купівлі-продажу корпоративних прав не відбувся, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з них солідарно 400000 гривень завдатку та штрафні санкції за невиконання зобов’язання в розмірі суми завдатку 400 000 гривень, що передбачено договором.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23 червня 2011 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 400 000 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення
суду не відповідає фактичним обставинам, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають доказам у справі. Зокрема апелянт посилається на те, що подвійна сума завдатку є штрафною санкцією за невиконання зобов’язання, що передбачено умовами договору але суд безпідставно цього не врахував.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки форма договору завдатку не відповідає формі договору купівлі-продажу корпоративних прав, а сам договір купівлі-продажу корпоративних прав укладений не був у відповідності до вимог закону, то між сторонами не було укладено і договору завдатку, а передані ОСОБА_1 кошти є авансом, у зв’язку з чим подвійна сума завдатку стягненню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідачі рішення суду не оскаржили.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги проте, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції повно та всебічно досліджені фактичні обставини та ухвалено рішення, яке відповідає наданим сторонами доказам.
Судом дано вірну правову оцінку письмовим доказам у справі та поясненням осіб, які беруть участь у справі. Посилання в скарзі на те, що подвійна сума завдатку є неустойкою (штрафом) за невиконання зобов’язання, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки судовим розглядом встановлено, що сума, яку ОСОБА_1 передав відповідачам є авансом, а само зобов’язання щодо купівлі-продажу корпоративних прав не виникло, оскільки договір купівлі-продажу корпоративних прав не був укладений у відповідності до діючого законодавства.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку в тому, що відповідачі повинні повернути ОСОБА_1 все від нього отримане, тобто 400 000 гривень, які для всіх відповідачів отримала ОСОБА_4 згідно домовленості між ними.
Довід апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права є необґрунтованим. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статі 509, 547, 570, 571, 615, 626-628, 638, 642, 1212 ЦК України. При цьому суд першої інстанції вирішивши спір в межах заявлених позовних вимог вірно встановив, що відповідачі отримали від ОСОБА_1 аванс у розмірі 400 000 гривень, який підлягає поверненню позивачу, оскільки договір купівлі-продажу корпоративних прав не відбувся.
Довід скарги про порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції можуть бути лише такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку в тому, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню в частині стягнення суми в 400 000 гривень, а правових підстав для стягнення ще 400 000 гривень як неустойки немає.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Павловська І.Г.