АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Пономаренко А.В., Павловської І.Г.,
при секретарі: Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя АР Крим до ОСОБА_1 про зобов’язання укласти договір, за апеляційною скаргою КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя на заочне рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов’язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.
Вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем не був укладений договір «Про надання послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій». Всупереч вимогам чинного законодавства укласти добровільно вказаний договір відповідачка відмовляється.
Заочним рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно з правилами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору та встановлені його умов з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного стану, вимог розумності та справедливості. Оскільки ОСОБА_1 не бажає укладати договір х КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя, то в примусовому порядку її не можна зобов’язати до укладання такого договору.
Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Позивачем їй надаються послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, але підготовлений КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя типовий договір вона не уклала, що підтверджується актом від 7 травня.2010 року (а.с.7).
Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкової території є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.
Відповідно до вимог п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на підставі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також статтею 162 ЖК України та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45.
Таким чином, необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов’язок, а не право сторін.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норма матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскільки суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин закон, який підлягав застосуванню, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з вищенаведених підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судових витрат, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 гривень та витрат по сплаті судового збору 12 гривень 75 копійок згідно з квитанціями, що сплачені при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя АР Крим задовольнити.
Заочне рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13 грудня 2010 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя до ОСОБА_2 про зобов’язання укласти договір задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_2 укласти з КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території»..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя на відшкодування судових витрат 72 гривни 75 копійок.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції
Судді: Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Павловська І.Г.