АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Павловської І.Г., Пономаренко А.В.,
при секретарі: Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Житлового будівельного кооперативу №17 «Чайка» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на утримання будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Житлово-будівельний кооператив №17 «Чайка» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на утримання будинку.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 АР Крим та є членом ЖБК №17 «Чайка». За послуги по утриманню будинку і прибудинкової території оплату не здійснює протягом тривалого часу, у зв’язку з чим утворилась заборгованість станом на 1 грудня 2010 року в сумі 1 189 гривень 26 копійок. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року позовні вимоги ЖБК №17 «Чайка» задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК №17 «Чайка» витрати на утримання будинку в сумі 1 155 гривень 58 копійок. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ЖБК №17 «Чайка» суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та засновані на законі. ЖБК №17 «Чайка» надає ОСОБА_1 послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, але ОСОБА_1 отримуючи послуги не оплачує їх, що є підставою для примусового стягнення оплати за ці послуги відповідно до положень статей 526, 525, 527, 530, 611, 612, 617 ЦК України, статей 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в межах строку позовної давності в сумі 1 155 гривень 58 копійок.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає повною мірою.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги. Судом першої інстанції вірно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1, що обслуговується ЖБК №17 «Чайка». На обґрунтування своїх вимог ЖБК №17 «Чайка» до суду надало достатньо доказів, що воно виконує свої обов’язки по утриманню будинку та прибудинкової території і несе певні витрати. З розрахунку ЖБК №17 «Чайка» (а.с. 28-29) вбачається, що заборгованість відповідача становить 1 189 грн. 26 коп. Також ЖБК №17 «Чайка» надав суду розрахунки витрат кооперативу з утримання будинку, акти ревізійної комісії кооперативу, якими підтверджується правильність нарахування витрат з утримання будинку, протоколи загальних зборів членів кооперативу по затвердженню тарифів, інших витрат з утримання будинку, а також з яких вбачається, що члени кооперативу отримують послуги з отримання будинку і прибудинкової території (а.с.20-35). Відповідач ОСОБА_1 докази позивача не спростувала у відповідності до цивільного процесуального закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкової території є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.
Відповідно до вимог п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на підставі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також статтею 162 ЖК України та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45.
За таких обставин довід апеляційної скарги щодо відсутності договору між сторонами, як підстава для звільнення від сплати житлово-комунальних витрат, не ґрунтується на законі.
Довід скарги про порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції можуть бути лише такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку в тому, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на утримання будинку є доведеними позивачем у визначеному процесуальним законом порядку і підлягають задоволенню в межах строку позовної давності.
Правильність розрахунку заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги в апеляційній скарзі не заперечується, а доводи про неналежне виконання обов’язку по утриманню будинку та прибудинкової території не підтверджені відповідачем належними та безперечними доказами та спростовуються протоколами загальних зборів членів кооперативу.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.