АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/788/2011 Головуючий суду першої інстанції Лісовська В.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

        головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

        суддів                 Приходченко А.П.,

Притуленко О.В.

        при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 5 квітня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачі 26 листопада 2009 року з хуліганських мотивів нанесли позивачу легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою втрату працездатності, пошкодили майно.

Моральна шкода, розмір якої визначений позивачем у 10000 грн., полягає у фізичному болю, душевних стражданнях у зв’язку із противоправною поведінкою щодо нього, ушкодженням здоров’я, знищенням та пошкодженням його майна, приниженням його честі та гідності.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 5 квітня 2011 року позов задоволений частково: стягнуто солідарно з відповідачів 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено, також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

Так у скарзі йдеться про те, що судом не враховані ті обставини, що позивач своєю поведінкою в період лікування навмисно шкодив своєму здоров’ю, зловживаючи спиртним; позивачеві у повному обсязі відшкодована матеріальна шкода у розмірі 1394 грн. та
частково - моральна, судом не врахований майновий стан відповідачів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідачів, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 23 цього Кодексу передбачено, що моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин відповідачі з хуліганських мотивів вступили в конфлікт з позивачем та нанесли останньому легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я, також пошкодили двері, спричинив матеріальну шкоду у розмірі 1200 гр. (а.с. 6-10, 1113),

Вирішуючи спір та покладаючи на відповідачів солідарний обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, суд першої інстанції правильно виходив з наявності підстав для цього, оскільки винні дії відповідачів підтверджені вироком Судацького міського суду від 15 листопада 2010 року, який набрав законної сили.

Суд першої інстанції правильно врахував моральні страждання позивача, що пов’язані з глибиною душевних страждань, яких він зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою відповідачів.

Вказане спростовує твердження апелянтів про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вимогами частини 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Така ж позиція викладена і у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 2005 року № 4 (зі змінами та доповненнями).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався також і на те, що у наслідок протиправних дій відповідачів йому були завдані тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасну втрату працездатності, проте досі він відчуває почуття страху, вимушений звертатися за медичною допомогою.

Між тим, як свідчать матеріали справи (а.с. 71, 72) позивач був виписаний з лікарні за порушення лікарняного режиму, оскільки знаходився під час проходження лікування у стані алкогольного сп’яніння.

Суд, правильно встановивши обставини справи та давши їм правильну оцінку, не в повній мірі врахував обставини проходження позивачем курсу лікування, добровільного відшкодування відповідачами матеріальної шкоди, частково - моральної, вимоги об’єктивності, розумності й справедливості щодо визначення розміру моральної шкоди, а тому колегія суддів вважає за необхідне ухвалене у справі судове рішення змінити та визначити розмір на відшкодування моральної шкоди у 3500 грн.

Посилання апелянтів на не дослідження судом доказів щодо поведінки позивача під час проходження лікування не підтверджено матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом їх майнового становища не заслуговують на увагу в силу положень частини 4 статті 1193 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для зміни рішення.

Зміна судового рішення не призведе до перерозподілу судових витрат.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 5 квітня 2011 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди змінити, зменшивши розмір компенсації моральної шкоди до 3 500 (трьох тисяч п’ятисот) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

Л.О. Ломанова А.П. Приходченко О.В. Притуленко