АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/852/2011 Головуючий суду першої інстанції Микитюк О.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Ломанової Л.О.,
суддів Приходченко А.П.,
Притуленко О.В.
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Садівницького товариства «Лучистое» до ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Садівницького товариства «Лучистое» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 1 лютого 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Садівницьке товариство «Лучистое» (далі - Товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про повернення земельної ділянки, стягнення матеріальної і моральної шкоди, визнання незаконними дій відповідача по втручанню в господарську діяльність Товариства шляхом самозахвату земельної ділянки АДРЕСА_1, самовільного врізання в водовід, поселення на земельній ділянці осіб без постійного місця проживання.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач самовільно у 2005 році захопив та з цього часу незаконно користується земельною ділянкою Товариства за АДРЕСА_1, яка була надана у користування члену Товариства ОСОБА_5 Також відповідач самовільно врізався у водовід і краде воду для поливу; на захопленій землі оселив осіб без постійного місця проживання, які крадуть речі з інших земельних ділянок, чим завдає шкоди як Товариству так і ОСОБА_5
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 1 лютого 2011 року у позові відмовлено.
У апеляційній скарзі СТ «Лучистое» просить суд скасувати рішення суду в частині відмови у позові про повернення земельної ділянки та визнання незаконними дій відповідача по втручанню в господарську діяльність Товариства та ухвалити в цій частин нове рішення про задоволення позову.
Вимоги скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що судом порушені строки розгляду справи, не розв’язані усі подані клопотання. Висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів належності спірної земельної ділянки Товариству та відсутності у суду повноважень з розгляду вимог про визнання незаконними дій відповідача по розміщенню на земельній ділянці осіб без постійного місця проживання є помилковими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зі змісту апеляційної скарги слідує, що рішення суду не оскаржується в частині відмови у позові про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку позивач обґрунтовував самовільним захопленням відповідачем земельної ділянки АДРЕСА_1, самовільним врізанням у водовід та крадіжкою відповідачем води з водоводу, оселенням на земельній ділянці осіб без постійного місця проживання.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі, окрім наведених вимог про стягнення моральної та матеріальної шкоди, стосовно яких рішення не оскаржується, є вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки АДРЕСА_1 в Товаристві з підстав незаконного її зайняття відповідачем у 2005 році, визнання незаконними його дій по втручанню в господарську діяльність Товариства шляхом самозахвату земельної ділянки АДРЕСА_1, самовільного врізання в водовід, утримання осіб без постійного місця проживання (а.с. 1, 49).
Відмовляючи у задоволенні вимоги СТ «Лучистое» до ОСОБА_4 про визнання незаконними дій по втручанню в господарську діяльність Товариства шляхом утримання осіб без постійного місця проживання на спірній земельній ділянці, суд першої інстанції виходив з відсутності повноважень суду вирішувати дане питання. Колегія суддів погоджується з доводом апелянта щодо помилковості такого висновку, оскільки він суперечить положенням частини 2 статті 124 Конституції України, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України відповідно до якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин тощо.
Між тим, колегія суддів вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню у зв’язку з відсутністю у матеріалах справи доказів по втручанню відповідача в господарську діяльність Товариства шляхом поселення саме відповідачем та утримання ним на спірній земельній ділянці осіб без постійного місця проживання, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні даної вимоги з інших підстав.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у позові про повернення земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з відсутності у матеріалах справи доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні чи власності СТ «Лучистое». Відмовляючи у позові про незаконність дій відповідача по втручанню в господарську діяльність Товариства шляхом самозахвату земельної ділянки АДРЕСА_1 та самовільного врізання відповідача у водовід, суд дійшов висновку щодо недоведеності цих позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо набрало законної сили рішення суду, що ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 15 квітня 2008 року залишено без змін рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 листопада 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 13 лютого 2008 року у цивільній справі за позовом СТ «Лучистое» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання недійсними членських книжок, повернення зайнятих ними земельних ділянок, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними дій по втручанню в господарську діяльність, зобов’язання здійснити певні дії (а.с. 31).
Встановлено, що предметом спору у наведеній цивільній справі № 2-2047/07 за позовом СТ «Лучистое» до ОСОБА_4 були також, зокрема, вимоги про повернення самовільно зайнятої ним у 2005 році земельної ділянки АДРЕСА_1, визнання незаконними дій щодо втручання в господарську діяльність Товариства шляхом самозахвату земельної ділянки № 143 та самовільного врізання в водовід з цих же підстав, якими обґрунтовуються вимоги у даній справі.
Відтак, оскаржуване рішення в частині вирішення спору за позовними вимогами про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки АДРЕСА_1 Товариства, визнання незаконними дій по втручанню в господарську діяльність товариства шляхом самозахвату земельної ділянки АДРЕСА_1 в Товаристві та самовільного врізання в водовід підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі в цій частині.
Твердження апелянта щодо нерозв’язання судом поданих позивачем клопотань не знайшло свого підтвердження при розгляді справи у апеляційному суді.
Посилання апелянта на порушення судом строків розгляду справи не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в силу вимог частини 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог пункту 3 частини статті 309 Цивільного процесуального кодексу України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 205, статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 309, частиною 1 статті 310, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Садівницького товариства «Лучистое» задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 1 лютого 2011 року в частині відмови у позові Садівницького товариства «Лучистое» до ОСОБА_4 про визнання незаконними дій пов’язаних з утриманням на земельній ділянці осіб без постійного місця проживання скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні даної вимоги з інших підстав.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 1 лютого 2011 року в частині відмови у позові Садівницького товариства «Лучистое» до ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки АДРЕСА_1 Садівницького товариства «Лучистое», визнання незаконними дій по втручанню в господарську діяльність товариства шляхом самозахвату земельної ділянки АДРЕСА_1 в Садівницькому товаристві «Лучистое» та самовільного врізання в водовід скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Л.О. Ломанова А.П. Приходченко О.В. Притуленко