АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/1023/2011 Головуючий суду першої інстанції Шофаренко Ю.Ф.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

У Х В А Л А

6 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі               Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Глазівської сільської ради АР Крим, третя особа - відділ Державного комітету по земельним ресурсам в Ленінському районі АР Крим, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку незаконним та його скасування, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 17 квітня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із наведеним позовом.

Представником позивача подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 2002 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 17 квітня 2011 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву.

Доводи скарги мотивовані тим, що відповідач намагається реалізувати оформлену земельну ділянку. Крім того, відповідачем порушений порядок отримання спірного державного акту, встановлення межі за цим актом спричинить руйнування належних позивачу будівель, що не враховано судом при вирішення питання щодо забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін та їх представників, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову можливе на будь-якій стадії розгляду справи в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз’яснено пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки відсутні докази, які підтверджують факт того, що відповідач може провести відчуження земельної ділянки, а також те, що відчуження може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія судів погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для забезпечення позову, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що існує дійсна і реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем порушений порядок отримання спірного державного акту, та що встановлення межі з урахуванням цього акту спричинить руйнування належних їй будівель не заслуговують на увагу, оскільки не мають правового значення при вирішенні питання щодо забезпечення позову, стосуються суті спору.

Твердження апелянта щодо намагання відповідача реалізувати оформлену земельну ділянку не підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержаннями вимог закону і підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного і керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, статтями 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 17 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко