АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/893/2011 Го Головуючий суду першої інстанції Хожаінова О.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Притуленко О.В.,
Приходченко А.П.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на своє утримання, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід – дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки всіх доходів відповідача щомісячно.
Вимоги мотивовані тим, що з 1985 року по 19 листопада 1991 року сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом дитинства. У зв’язку з хворобою дитини, ОСОБА_4 з 1992 року не працює, оскільки дочка потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24 вересня 2007 року з відповідача стягнуті аліменти на утримання дочки в сумі 1000грн. щомісячно. Позивач вважає, що оскільки відповідач працює та має можливість надавати матеріальну допомогу, на підставі положень ст. 80, 88 СК України з нього підлягають стягненню також аліменти на її утримання в розмірі ? частки усіх видів заробітку.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. На користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 стягнуті аліменти на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина – інвалід – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 21 квітня 2008 року на час проживання з дитиною-інвалідом та догляду за нею. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував матеріального становища відповідача, а саме: отримання ним доходу сезонно-вахтовим методом, сплату ним аліментів на утримання неповнолітньої дитини від іншого шлюбу, сплату боргу за аліментними зобов’язаннями на утримання дочки - інваліда за рішенням суду від 24.09.2007 року, оскільки йому не було відомо про вказане рішення суду. Також, суд не врахував погіршення стану здоров’я відповідача, у зв’язку з чим останній потребує коштовного та тривалого лікування, та не прийняв до уваги скрутного його матеріального становища внаслідок виконання рішення суду у разі його задоволення з моменту звернення до суду. Судом не взято до уваги, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання позивачки у розмірі її вимог та згоден сплачувати аліменти у розмірі 200-300грн. щомісячно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що донька відповідача ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом другої групи з дитинства, потребує постійного стороннього догляду, проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні, що є підставою для стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини в розмірі 1/10 частки всіх його доходів, оскільки відповідач взмозі надавати таку допомогу.
Однак повністю з таким висновком не може погодитися колегія суддів.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з 1985 року по 19 листопада 1991 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходились у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом другої групи з дитинства, потребує постійного стороннього догляду, проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. ОСОБА_4 з 1992 року не працює, здійснює постійний догляд за дитиною. ОСОБА_5 є працездатним, працевлаштованим, з 1991 року проживає окремо, добровільно матеріальної допомоги позивачу не надає.
Відповідно до положень ст. 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без
постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки.
Разом з тим колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо визначення способу стягнення аліментів (стягнення частки від доходу або у твердій грошовій сумі) та його розміру.
Відповідно до вимог ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 працює в Управлінні технологічного зв’язку ТОВ «Газпром добича Ямбург» вахтово-експедиційним методом (а.с. 99).
Згідно довідки про доходи ОСОБА_5 за 2008 рік (а.с. 43) у січні сума доходу складає – 70495,05 руб. РФ, у лютому – 328381,72 руб. РФ, у березні 106175,27 руб. РФ, у квітні – відсутній, у травні – 48990,89 руб. РФ, у червні – 106311,54 руб. РФ, у липні відсутній, у серпні – 105667,15 руб. РФ, у вересні 34034,41 руб. РФ, у жовтні 90884,88 руб. РФ.
Отже з вищевикладеного випливає, що ОСОБА_5 має мінливий дохід.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України).
Суд першої інстанції зазначені обставини та вимоги закону до уваги не взяв, між тим відповідач під час розгляду справи ОСОБА_5 наполягав на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі, а тому саме у такий спосіб слід було їх стягнути.
За таких обставин колегія суддів вважає рішення в цій частині таким, що ухвалено з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення в частині визначення способу і розміру стягнення аліментів.
Як вбачається з матеріалів справи загальна сума доходу з січня по жовтень 2008 року складає 890940,91 руб. РФ, за мінусом утримання податків 775638,91 руб РФ що за курсом на жовтень 2008 року ( 10 руб РФ за 2,1702 грн.) еквівалентно 168329 гривень 16 коп.
На підставі рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 вересня 2007 року з ОСОБА_5 на користь позивача стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 1986 року народження у розмірі 1000 грн. щомісячно.
Також з ОСОБА_5 за рішенням Мирового суду Корочанського району Белгородської області РФ від 3 березня 2011 року стягнути аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 1996 року народження (від іншого шлюбу) у розмірі ? частки від всіх видів доходу щомісячно.
Виходячи із наведених обставин, враховуючи згідно ст.182 СК України матеріальне становище одержувача аліментів (отримання пенсії), стан здоров’я відповідача та наявність у нього інших аліментних зобов’язань, проаналізувавши його дохід, що свідчить про матеріальне становище відповідача, положення ч. 2 ст. 88 СК України, колегія суддів приходить до висновку, що аліменти з відповідача на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн.
При цьому розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Твердження апелянта про те, що його матеріальне становище надає можливості надавати матеріальну допомогу у розмірі 200-300 грн. спростовуються вищенаведеними обставинами.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року в частині визначення виду та розміру аліментного платежу змінити, зазначивши, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню аліменти на її утримання у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень щомісячно.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :
Т.С. Авраміді О.В. Притуленко А.П. Приходченко