Судове рішення #17754416

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


              Справа № 22-ц/0191/741/2011 Го         Головуючий суду першої інстанції              Хожаінова О.В.

             Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції              Авраміді Т.С.


РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді         Авраміді Т.С.,

                           суддів         Притуленко О.В.,

                                               Приходченко А.П.,

при секретарі             Короткові Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом   заступника прокурора м. Феодосії АР Крим в інтересах ОСОБА_4 до Державного підприємства «Склопластик» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Склопластик» на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2009 року заступник прокурора м. Феодосії АР Крим на підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК України, в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ДП «Склопластик» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 11382,28грн..

 Вимоги мотивовані тим, що 01.04.1998 року ОСОБА_4 була прийнята на роботу до ДП «Склопластик» на посаду інженера по підготовці кадрів. Згідно наказу №4/ок від 9.04.2008 року позивач звільнена за власним бажанням. При звільненні з ОСОБА_4 не був своєчасно проведений розрахунок, заборгованість по заробітній платі  була стягнута рішеннями Феодосійського міського суду АР Крим від 19.06.2008 року та 08.12.2008 року. На підставі положень  ст.ст. 116, 117 КЗпП України прокурор просить стягнути  з відповідача на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку   за період з травня 2008 року по травень 2009 року в сумі 11382,28грн.  

Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2010 року позов заступника прокурора м. Феодосії АР Крим в інтересах ОСОБА_4 задоволений. Стягнуто з ДП «Склопластик» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку  за період з травня 2008 року по травень 2009 року в сумі 11382,28грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.  

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2011 року заяву ДП «Склопластик» про перегляд заочного рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2010 року залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням суду, ДП «Склопластик» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В якості доводів апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам того, що у зв’язку з арештом грошових коштів  підприємство не мало можливості провести розрахунок з ОСОБА_4 у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України, тобто вини підприємства, яка є обов’язковою умовою для застосування вимог ст. 117 КЗпП України не встановлено, що підтверджується постановами державного виконавця.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як  вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з ДП «Склопластик». Згідно наказу №4/ок від 9.04.2008 року позивачка  звільнена за власним бажанням.

При звільненні ОСОБА_4, розрахунок з  у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України проведений не був, у зв’язку з чим заборгованість по заробітній платі була стягнута рішеннями Феодосійського міського суду АР Крим від 19.06.2008 року та 08.12.2008 року у розмірі 8212,17 грн. і 3207,67 грн. відповідно (а.с.6.-7).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з  того, що визнання відповідачем позову не суперечить положенням закону і враховуючи наявність  вини відповідача у не проведенні з позивачем розрахунку при звільненні у строки, передбачені ст.116 КЗпП України,  дійшов висновку про стягнення з ДП «Склопластик» на користь ОСОБА_4  на підставі ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки виплати з травня 2008 року по травень 2009 року в сумі 11382,28грн.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погодившись з заочним рішенням суду, подав заяву про його перегляд і вказуючи на поважність причин неявки у судове засідання у зв’язку з відрядженням, заперечив проти позову, пославшись відсутність вини підприємства у непроведенні з позивачкою розрахунку у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, надавши постави державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ про арешт грошових коштів підприємства.

Так, постановами головного державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ від 16 травня 2007 року, 15 вересня 2008 року та від 2 жовтня 2008 року у зведеному виконавчому провадженні  на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ДП «Склопластик» був накладений арешт.

Дана обставина  позбавила можливості відповідача своєчасно провести розрахунок з позивачкою і є підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відомості про те, що вказаний арешт був знятий матеріали справи не містять.

Однак, суд першої інстанції наведеним обставинам належної оцінки не дав і дійшов помилкового висновку про наявність вини відповідача у порушення строків проведення розрахунку при звільненні.

Крім того, задовольняючи позов про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд не взяв до уваги положення ст. 233 КЗпП України та п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" щодо застосування тримісячного строку для звернення до суду з таким позовом.

У разі присудження заборгованості, відлік тримісячного строку відраховується з часу присудження заборгованості, а не з часу виконання рішення.

Таким чином звернувшись до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 06 червня 2009 року позивачем пропущений строк для звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Пропуск зазначеного матеріального строку є підставою для відмови у позові.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для застосування правил ст. 234 КЗпП України не встановлено.

Також є таким, що суперечить матеріалам справи висновок суду першої інстанції про визнання відповідачем заявленого позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для застосування положень ст.117 КЗпП України та стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду  першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалене  у порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

          Апеляційну скаргу Державного підприємства «Склопластик» задовольнити.

      Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2010 року скасувати.

     Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові заступника прокурора м. Феодосії АР Крим, заявленого в інтересах ОСОБА_4 до Державного підприємства «Склопластик» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з травня 2008 року по травень 2009 року в сумі 11382,28грн. – відмовити.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :

Т.С. Авраміді О.В. Притуленко А.П. Приходченко

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація