АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/610/2011 Головуючий суду першої інстанції Кисельов Є.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Кустової І.В.,
суддів Авраміді Т.С.,
Притуленко О.В.
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Центральний-1» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Центральний-1» (далі – Кооператив), в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 4 550 грн. та компенсацію моральної шкоди - 5 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, будучи членом Кооперативу, має у користуванні та розпорядженні гаражний бокс № НОМЕР_1, з якого 04 липня 2003 року невстановленою особою викрадено його майно на загальну суму 4 550 грн.
Вважає, що злочин скоєно з вини Кооперативу внаслідок невиконання обов’язку з охорони території кооперативу та майна його членів, що передбачено Статутом.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення вимог.
Апелянт не згоден з висновком суду про те, що позивач став членом Кооперативу з 22 жовтня 2003 року; суд не врахував, що позивачем сплачені членські внески за 2000-2010 роки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для притягнення Кооперативу до майнової відповідальності за спричинену позивачеві шкоду.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви особи; рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів; порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Звертаючи увагу на те, що матеріали справи не містять відповідних доказів щодо вступу позивача до членів Кооперативу у 1987 році; позивач підтвердив у суді апеляційної інстанції, що з заявою про вступ до Кооперативу він не звертався, Особистою книжкою члена човнового кооперативу «Кварц» підтверджується факт членства позивача в іншому кооперативі з 1989 року та безперервну сплату ним членських внесків до 2006 року (а.с. 26), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність членства позивача у Кооперативі на час викрадення його речей з гаражного боксу № НОМЕР_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що його членство у кооперативі з 1987 року підтверджується наявністю у нього членської книжки з записами про сплату внесків за 2009 та 2010 роки, а також квитанціями до платіжних прибуткових ордерів за 2003 -2010 роки, зокрема, квитанцією від 12 жовтня 2003 року, якою підтверджено, що від сплатив внески за 2000-2003 роки (а.с. 4, 5).
Цим доказам суд першої інстанції надав належної оцінки та дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони не підтверджують факту вступу ОСОБА_4 до Кооперативу, оскільки не відповідають встановленій процедурі.
Поряд з вищевказаним, матеріалами справи підтверджено, що позивач є членом кооперативу з 22 жовтня 2003 року (рішення правління Кооперативу від 22 жовтня 2003 року - а.с. 73).
Отже, посилання апелянта на неправильний висновок суду щодо часу набуття позивачем членства у Кооперативі, на думку колегії суддів, на увагу не заслуговує.
Також колегія суддів не може погодитися з твердженням апелянта про те, що сплата ним членських внесків зобов’язує Кооператив охороняти майно, яке знаходиться на його території.
З огляду на положення статей 12, 19 Закону України «Про кооперацію»; ухвалення загальними зборами від 17 липня 1996 року рішення про звільнення Кооперативу від відповідальності за схоронність гаражів, власники яких не сплачують відповідні внески; та те, що матеріалами справи не підтверджена сплата позивачем цільових внесків на утримання охорони, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не містить підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтею 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова Т.С. Авраміді О.В. Притуленко