АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/564/2011 Головуючий суду першої інстанції Блейз І.Г.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Кустової І.В.,

суддів                 Притуленко О.В.,

Авраміді Т.С.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи – приватного підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі – продажу, стягнення грошових коштів та компенсацію  моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до відповідача про розірвання договору купівлі – продажу меблі № 1/5 від 08 травня 2008 року укладеного між сторонами, стягнення грошових коштів, що були  виплачені за товар неналежної якості у розмірі 63 200 грн. та компенсацію моральної шкоди у сумі 5 000 грн.

10 лютого 2011 року представник позивача  звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2011 року заява задоволена, накладено арешт на грошові кошти у розмірі 63 200 грн., що знаходяться на поточному рахунку відповідача ОСОБА_6 № НОМЕР_1 МФО НОМЕР_2, відкритому у ФФ КБ «Приватбанк» в м. Феодосії.

У апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом вимог процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду і справу передати  до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Доводи апеляційної скарги  обґрунтовані неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, відсутністю належної оцінки наданим позивачем доказам.

На думку апелянта, суд передчасно вирішив  справу по суті.

Крім того, апелянт вважає, що суд підставив під загрозу виконання відповідачем зобов’язань за іншими господарськими договорами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, що з’явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову,  суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення, а накладення арешту на грошові кошти у сумі 63 200 грн. є співмірним заявленим  вимогам.

Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу неналежного виконання зобов’язань за договором купівлі – продажу та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду, оскільки  сума коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача за договірними зобов’язаннями останнього є значною, а відповідач, будучи приватним підприємцем, не позбавлена можливості вільно розпорядитися власним поточним рахунком, зокрема закрити його.

Враховуючи те, що арешт накладено на грошові кошти в межах розміру позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість задоволення заяви про забезпечення позову накладенням арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, та співмірності  виду забезпечення позову  позовним вимогам.

Доводи апелянта про те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають відповідачу у здійсненні господарської діяльності матеріалами справи не підтверджені.

  Отже, вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги взяти не може.

Також, не можливо погодитися з твердженням апелянта про  передчасне вирішення справи по суті, оскільки забезпечивши вимоги ОСОБА_4  у розмірі ціни позову, суд першої інстанції тільки врахував розмір майнових вимог, на захист яких позивач звернулася до суду,  без надання будь-яких відповідних оцінок заявленим вимогам.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала  постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування  апеляційна скарга не містить.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 – ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 01 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

І.В. Кустова О.В. Притуленко Т.С. Авраміді