АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/650/2011 Го Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Авраміді Т.С.,
суддів Іщенка В.І.,
Моісеєнко Т.І.,
при секретарі Джан Е.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_7 на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 7 лютого 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у якому просило стягнути з відповідачів солідарно на користь Банку заборгованість за кредитним договором за період з 31 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року у розмірі 10867,80 грн., яка складається з: заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 31 травня 2010 року по 9 листопада 2010 року – 7627,10 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 21 червня 2010 року по 9 листопада 2010 року – 2645,58 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 21 червня 2010 року по 9 листопада 2010 року – 595,12 грн.
Вимоги мотивовані тим, що між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (надалі Банк) та ОСОБА_4 10 грудня 2007 року був укладений договір про відкриття кредитної лінії, за умов якого Банк надав ОСОБА_4 відновлювальну кредитну лінію в розмірі 16000 доларів США на споживчі цілі строком на 60 місяців з 10 грудня 2007 року по 7 грудня 2012 року зі сплатою 12,8 % річних. Виконання зобов’язання ОСОБА_4 за вказаним кредитом були забезпечені договорами поруки укладеними між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також договором іпотеки.
У зв’язку з порушенням ОСОБА_4 зобов’язання щодо повернення суми кредиту, рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 липня 2010 року з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Банку стягнено солідарно заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 125246,17 грн. та звернено стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1.
На даний час рішення не виконано, заборгованість не сплачена, зобов’язання встановлені кредитним договором не припинились, у зв’язку з чим за період з 31 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року виникла нова заборгованість у розмірі 10867,80 грн., яка складається з вищенаведених сум, які позивач і просить стягнути.
Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 7 лютого 2011 року позов задоволено: стягнено з відповідачів на користь Банку солідарно 10867,80 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 21 лютого 2011 року заява ОСОБА_5 про скасування заочного рішення залишена без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_5 – ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити про відмову у позові.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, чим порушені їх права.
Також апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованому висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання Банком ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, які є обов’язковою умовою здійснення таких операцій.
У запереченнях на апеляційну скаргу Банк просить апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та не оспорюється сторонами, між Банком та ОСОБА_4 10 грудня 2007 року був укладений договір про відкриття кредитної лінії, за умов якого Банк надав ОСОБА_4 відновлювальну кредитну лінію в розмірі 16000 доларів США на споживчі цілі строком на 60 місяців з 10 грудня 2007 року по 7 грудня 2012 року зі сплатою 12,8 % річних.
Виконання зобов’язання ОСОБА_4 за вказаним кредитом були забезпечені договорами поруки № 52-16/П та № 52-16/П 1, укладеними 10 грудня 2007 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 відповідно.
У зв’язку з порушенням ОСОБА_4 зобов’язання щодо повернення суми кредиту, рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 липня 2010 року з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Банку стягнено солідарно заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 125246,17 грн. та звернено стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1.
На час розгляду справи рішення не виконано, заборгованість у вищезазначеному розмірі відповідачами не сплачена.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зобов’язання відповідачів за вищенаведеними договорами не припинились, а тому у зв’язку з неповерненням вищенаведеної суми за період з 31 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 10867,80 грн., яка складається з: заборгованості за відсотками за користування кредитом – 7627,10 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту – 2645,58 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків – 595,12 грн., яку відповідачі повинні сплатити у солідарному порядку.
З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до умов вищенаведеного кредитного договору ОСОБА_4 зобов’язана сплачувати за користуванням кредиту 12,8 % річних.
Пунктами 6.2 та 6.3 встановлена відповідальність за порушення умов повернення кредиту у вигляді сплата пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення процентів.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 398 ЦПК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Обставин, які б зумовили припинення зобов’язання ОСОБА_4 за зазначеним кредитним договором не встановлено.
Отже зобов’язання ОСОБА_4 по сплаті Банку: процентів за користування кредитом, пені за порушення строків сплати кредиту та процентів не припинялись.
Однак, ОСОБА_4 вказані зобов’язання не виконує, що ним не заперечується.
Відсутні і обставини, які б припинили зобов’язання відповідачів ОСОБА_5 ОСОБА_6 за договором поруки.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суми процентів за користування кредитом, пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за період з 31 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року.
Розрахунок заборгованості за вказаними грошовими зобов’язаннями за період з 31 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року здійснений відповідно до умов договору, складає суму 10867,80 грн., що складається з: заборгованості за відсотками за користування кредитом – 7627,10 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту – 2645,58 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків – 595,12 грн., відповідачами не спростований.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачів на користь Банка вищенаведену суму заборгованості.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованому висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання Банком ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, які є обов’язковою умовою здійснення таких операцій не спроможні та спростовуються наступним.
Банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті (п. 2 ст. 5 Декрету N 15-93 від 19 лютого 1993 року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» має банківську ліцензію № 89 від 11 червня 2010 року та письмовий дозвіл № 89-5 від 11 червня 2010 року на здійснення операцій визначених пп. 1 - 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».
Пункт 1 ч. 2 ст. 47 наведеного закону передбачає здійснення операцій з валютними цінностями.
Отже ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Також не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи, оскільки згідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак таких обставин не встановлено.
Доводи апелянта проте, що внаслідок неналежного сповіщення судом про час та місце розгляду справи відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6, останні були позбавлені можливості довести відсутність підстав для задоволення позову, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вказані особи рішення суду у встановленому порядку не оскаржували.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що в силу ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
На підставі наведеного і керуючись, статтями 303, 308, пунктом 1 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_7 на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 7 лютого 2011 року – відхилити.
Заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 7 лютого 2011 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :
Т.С. Авраміді Т.І.Моісеєнко В.І. Іщенко