АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц- /191/612/2011 Головуючий суду першої інстанції Красіков С.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Кустової І.В.

суддів                 Притуленко О.В.,

Ломанової Л.О.

при секретарі             Короткові Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 про тлумачення заповіту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на ухвалу  Ленінського районного суду АР Крим від  25 лютого 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У  лютому  2011 року  представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5  звернулася до суду з заявою про тлумачення заповіту,  мотивуючи тим, що заявник є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у заповіті помилково вказано інше місце проживання заявника.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від  25 лютого 2011 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

На вказану ухвалу представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5  подала апеляційну скаргу, в якій,  просить  скасувати  цю ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт не згоден з  висновком суду про те, що  вимоги заявника  повинні розглядатися у позовному провадженні, оскільки  ОСОБА_4 є  єдиним спадкоємцем та ніякого спору щодо спадкового майне не існує взагалі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання,   перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню.

Постановляючи  ухвалу про відмову у відкритті  провадження у справі, суд  виходив з того, що тлумачення заповіту судом можливо лише при наявності спору між спадкоємцями про право на спадкове майно, а тому дійшов висновку про те, що такі вимоги не можуть розглядатися у окремому провадженні.

Відповідно до положень статті 234 Цивільного процесуального кодексу України  у окремому провадженні розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності  юридичних фактів, що мають  значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (частина 4 статті 256  Цивільного кодексу України).

Зі змісту заяви представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 вбачається, що, порушуючи питання про тлумачення заповіту,      заявник бажає встановити факт належності їй заповіту ОСОБА_6, оскільки спадкодавець  при складанні тексту заповіту помилився щодо адреси її проживання. Наявності факту суперечки між спадкоємцями щодо змісту  спірного заповіту з матеріалів справи  не вбачається (а.с. 1).

На ці обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не надав заявнику можливість усунути недоліки поданої заяви відповідно до положень частини 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали  необґрунтовано керувався вимогами пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вимоги заявника підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин,  колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Ленінського районного суду АР Крим від  25 лютого 2011 року постановлена з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, вказане питання необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312, пунктом 2 частини 1 статті 314 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

                                               У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5  задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від  25 лютого 2011 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

           І.В.Кустова О.В.Притуленко Л.О.Ломанова