АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

              Справа № 22-ц/0191/759/2011 Го         Головуючий суду першої інстанції              Самойлова О.В.

             Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції              Авраміді Т.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

1 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді         Авраміді Т.С.,

                           суддів         Кустової І.В.,

                                               Притуленко О.В.,

при секретарі             Воронович К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх доходів відповідача, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з відповідачем перебували у шлюбі від якого мають дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги не надає, тому ОСОБА_4 на підставі ст. 199 СК України просить задовольнити позовні вимоги.        

 Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2011 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в  частині встановлення судом певних фактів, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, виключити з мотивувальної частини рішення висновки суду щодо характеру відносин між ним та його батьком, оскільки на думку апелянта ці обставини, можуть вплинути на вирішення, заявленого ним позову до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги при вирішенні спору  пояснення відповідача та показання свідка – ОСОБА_7 щодо характеру відносин між ним та батьком, на підставі яких встановив обставини, які не відповідають дійсності та можуть стати на підставі ст. 61 ЦПК України підставою для відмови у задоволенні його позову, поданому до ОСОБА_5 відповідно до ст. 199 СК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України встановлено, що у мотивувальній частині рішення суду зазначається встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Крім того п. 2 ч. 1 вказаної норми закону передбачає зазначення у рішенні суду доказів, досліджених судом.

Зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що суд першої інстанції в описовій частині рішення зазначив зміст заперечень відповідача ОСОБА_6 за пред’явленим до нього позову і показання свідка ОСОБА_7, допитаної судом першої інстанції, про відомі їй обставини по справі, що відповідає вищенаведеним нормам закону.

Згідно мотивувальній частині рішення підставою для відмови у задоволенні позову  ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання є не надання позивачем безперечних доказів  що повнолітній син ОСОБА_6, який продовжує навчання перебуває на утриманні позивачки, оскаржуване рішення висновків суду щодо характеру відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо утримання останнього не містить.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги підстав для  зміни   мотивувальної  частини рішення не містять.

В іншій частині рішення суду не оскаржується а тому в силу ч. 1 ст. 303 ЦПК України не перевіряються. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги не встановлено.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України, оскільки оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1, статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

      Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2011 року – відхилити.

      Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2011 року – залишити без змін.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :

            Т.С. Авраміді І.В. Кустова В.О. Притуленко