УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Макарчук Л.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 березня 2011року за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 січня 2011року,
ВСТАНОВИЛА:
07 грудня 2010року ОСОБА_2 подана позовна заява про визнання виконавчого напису №4630 від 28.10.2010року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, таким, що не підлягає виконанню.
На підставі вказаного виконавчого напису 01.12.2010року Державним виконавцем ВДВС Бахчисарайського РУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
15.12.2010року позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису№4630 від 28.10.2010року.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 січня 2011року задоволена заява про забезпечення позову. Заборонено відділу виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим проводити дії по виконавчому напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - садовий будиночок АДРЕСА_1
27.01.2011року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби головного Управління юстиції України в АР Крим винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису для примусового виконання з ВДВС Бахчисарайського РУЮ у підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ МЮ України в АР Крим.
17.02.2011року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про роз'яснення ухвали Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17.01.2011року, в якій просила роз’яснити її у частині суб’єкту та способу виконання : чи вказана ухвала спрямована на заборону вчинення виконавчих дій виключно ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим, чи вона зобов’язує зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №4630 від 28.10.2010року будь - якому відділу державної виконавчої служби, що виконує виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого напису.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 березня 2011року роз’яснено, що у разі незгоди з діями ( бездіяльністю) державного виконавця при виконанні виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого напису №4630 від 28.10.2010року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., сторона виконавчого провадження має право звернутися до відповідного начальника відділу державної виконавчої служби або до суду зі скаргою на дії ( бездіяльність) державного виконавця.
_________________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/4667/11 Головуючий в першій
інстанції, суддя – Большаков Ю.М.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 16 травня 2011року внесено виправлення у описову та мотивувальну частини ухвали Бахчисарайського районного суду по справі №6-15\2011 року: дату "11.01.2011" виправлено на дату "17.01.2011".
На ухвалу від 02.03.2011року ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій вона просить її скасувати та надати їй розяснення по питанням, сформульованим у заяві про роз'яснення ухвали. Доводи ухвали зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника заявниці та представника ПАТ "Про Кредит Банку", дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову. Згідно п.6 ч.1 вказаної статті позов може бути забезпечений зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Пунктом четвертим статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час прийняття ухвали від 17 січня 2011року передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час прийняття ухвали від 17 січня 2011року державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.
Із ухвали суду від 17.01.2011року вбачається, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 просила суд забезпечити її позов шляхом зупинення виконавчого провадження. В разі задоволення вказаної заяви, суду слід було забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Однак суд, всупереч вищевказаних вимог закону, заборонив відділу виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ АР Крим проводити дії по виконавчому напису. Тобто, фактично суд забезпечив позов не в той спосіб про який просив заявник і заборонив державному виконавцю проводити дії, передбачені ч.4 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час прийняття ухвали від 17 січня 2011року.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. В зв’язку з цим заявник не позбавлений права повторного звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
Розглядаючи питання про роз’яснення ухвали суду про забезпечення позову, суд фактично не розглянув вказане питання, а роз’яснив заявниці положення Закону України "Про виконавче провадження" в частині права сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргами на дії державного виконавця.
Оскільки ухвалою суду від 17.01.2011року було забезпечено позов у спосіб, не передбачений ст.152 ЦПК України, та не в той спосіб про який просив заявник, то підстави для роз’яснення вказаної ухвали відсутні.
Згідно з п.2 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу допустивши порушення процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з прийняттям по справі нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про роз’яснення ухвали.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 березня 2011року скасувати. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз’яснення ухвали Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 січня 2011року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Макарчук Л.В. Філатова Є.В.